Наближення. Наркотики і сп'яніння

Крамберґ мало говорив про обставини свого життя. Після різних авантюрних мандрівок він опинився на посаді чиновника в невеликому відомстві з надто малою, як для його потреб, платнею. Він дбав про гарний гардероб і займався «culture physique[105]». Ввечері він призвичаївся у своїй кімнаті голим робити гімнастику та тренуватися з еспандером. І хоча він помітив, що о цій годині в сусідніх вікнах з'являються панії з біноклями, йому таке не надто заважало — це відповідало його ексгібіціоністському типу.

Дивовижним для його самозакоханої та викличної натури було те, що він не вживав ні краплі алкогольних напоїв, навіть жодного пива, яке в той час було доволі слабким. Спершу я сприйняв це за вияв економії, але він також відмовлявся від усіх запрошень до шинку. Якось у нас із ним зайшла про це мова, і я довідався причину такого утримання.

У шістнадцять років він на пропозицію свого товариша уперше скуштував алкоголь й дійшов при цьому до маніякального стану, про який нічого не міг пригадати; той стан тривав декілька днів, і тоді з ним могло відбуватися все що завгодно. І щось таки справді трапилося; він не заглиблювався у деталі. В таких ситуаціях за якусь хвилину можна легко зіпсувати собі все життя. Хай там як, але коли його мати слізно просила не торкатися більше пляшки, він пообіцяв, що до кінця свого життя уникатиме не тільки пляшки, а навіть першої склянки.

55

Такі випадки, коли поєднуються чутливість і прадавня сила, розпалюючи стан потужного збудження, досить рідкісні, але трапляються час від часу переважно в незайманих людей та племен. Свідчення цього знаходимо ще в давніх міфах, як, приміром, у змальованому Гомером весіллі Пірітоя[106], яке закінчилося сп'янінням, нападом безумства, смертю та зґвалтуванням:

Славному Еврітіону-кентаврові, як до лапітів
Та до відважного духом вождя їх прибув, Пірітоя,
Шкоди воно ж завдало. Вином затуманивши розум,
Бешкету в буйстві накоїв він в домі того Пірітоя.
Гнівом охоплені, з місць своїх разом схопились герої,
Витягли разом за двері його і нещадною міддю
Вуха і ніс відтяли. А він, одурманений зовсім,
Так і пішов з божевіллям в своєму безумному серці[107]

.

Ці події в залі Пірітоя є типовим прикладом усіх дій, коли зустрічаються сп'яніння і груба сила, аж до тих, якими займається суддя магістрату після церковного освячення. У давній Фризії, йдучи на весільну учту, вбиралися у сорочку, приготовлену на смерть. Те, що в таких ситуаціях Тесей і насамперед Геракл втручалися з метою наведення порядку, є не випадковістю, а радше передвісником нової влади. Загалом у міфах значно менше випадковостей порівняно з історією, міф приносить ідеї, а історія — факти.

Ця давня Тессалія, де відбувалося весілля лапітів, є доволі підозрілою місциною, і ще довго ходив поголос, що там верховодили відьми й чаклуни. Подібно до Колхіди, Фригії, Мізії та Лідії вона належить до країн, які зазнали свого розквіту задовго до Геродота й де натрапляємо на поєднання блиску й жаху земної сили. Хай там як, але коли ліси, гори й печери були ще малозаселеними, в тому краї вже була цивілізація героїв та солярне право. Тессалос, перший правитель, син Ясона і Медеї, скинув там із трону свою жорстоку матір.

На бенкетах герої зустрічаються з кентаврами, в яких Гомер визнає майже тільки брутальну силу. Їх приборкують або винищують, як левів та змій; все це веде до нових статутів, до нових розрізнень, які збереглися аж донині. Суддя, якого прикрашають шрами від двобоїв і який головує за бенкетним столом, виносить за п'яну бійку суворий вирок.

Крамберґ помер рано, що для його конституції є досить дивним, але не є несподіваним. Ще в античного лікаря Цельса можна знайти заувагу про те, що атлетичний спосіб життя хоча й веде до зростання фізичної сили, але не до довголіття.

56