Читаем Нічийна троянда полностью

Нічийна троянда

Der Band Die Niemandsrose nimmt eine zentrale Stellung in Celans dichterischem Werk ein und kann als Höhepunkt seines Schaffens gelten. Er umfasst Gedichte, die zwischen 1959 und 1963 entstanden sind. Gleich dem vorangehenden Band Sprachgitter, enthält er ein ausgeprägtes poetologisches Programm, das zugleich ein Daseinsentwurf ist. Die Konstituierung einer neuen Wirklichkeit geschieht mit Einbeziehung existenzieller Fragen und kultureller Identitätsproblematik, vor allem der Leiden an der Schoah und der Entdeckung der russischen Literatur, deren Inbegriff für ihn der russischjüdische Dichter Ossip Mandelstamm ist. Die kosmische Dimension des Celanschen poetischen Universums äußert sich unter anderem in den zahlreichen intertextuellen Bezügen, die ihn als einen überaus weltoffenen Dichter zeigen.Збірка Нічийна троянда займає центральне місце в поетичному доробку Целана й вважається вершиною його творчості. Вона охоплює вірші, що виникли між 1959 і 1963 рр. Подібно до збірки Мовні ґрати, вона містить чітко виражену поетологічну програму, яка водночас є проектом буття. Конструювання нової дійсності відбувається із залученням екзистенційних питань і проблематики культурної ідентичності, насамперед страждань, заподіяних Голокостом, і відкриттям російської літератури, втіленням якої став для нього російсько-єврейський поет Осип Мандельштам. Космічні виміри Целанового універсуму виражаються, серед іншого, в численних інтертекстуальних зв'язках, які показують його як надзвичайно відкритого до світу поета.

Пауль Целан

Поэзия18+

Пауль ЦеланНічийна троянда

Dem Andenken Ossip Mandelstamms

Пам'яті Осипа Мандельштама[1]

ІEs war Erde in ihnenEs war Erde in ihnen, und sie gruben.Sie gruben und gruben, so gingIhr Tag dahin, ihre Nacht. Und sie lobten nicht Gott,der, so hörten sie, alles dies wollte,der, so hörten sie, alles dies wusste.Sie gruben und hörten nichts mehr; sie wurden nicht weise, erfanden kein Lied,erdachten sich keinerlei Sprache.Sie gruben.Es kam eine Stille, es kam auch ein Sturm, es kamen die Meere alle.Ich grabe, du gräbst, und es gräbt auch der Wurm, und das Singende dort sagt: Sie graben.O einer, o keiner, o niemand, o du:Wohin gings, da's nirgendhin ging?0 du gräbst und ich grab, und ich grab mich dir zu, und am Finger erwacht und der Ring.Земля була в нихЗемля була в них, а вони копали.Вони копали й копали, так спливали їхні дні, їхні ночі. І вони не славили Бога, який, як чули вони, жадав цього всього, який, як чули вони, відав про все це.Вони копали й не чули більше нічого; вони не ставали мудріші, не співали пісень, не вигадували для себе іншої мови.Вони копали.Надходила тиша, надходила буря, відтак надходили води морів.Я копаю, ти також копаєш, копає й хробак, і співоче там мовить: вони також копають свій рів.О хтось, о ніхто, о жоден, о ти:Куди ж воно йшло, що нікуди не вийшло правцем? О, ти копаєш, копаю і я, щоб до тебе прийти,і на пальці у нас уже проростає кільце.Das Wort vom Zur-Tiefe-GehenDas Wort vom Zur-Tiefe-Gehen, das wir gelesen haben.Die Jahre, die Worte seither.Wir sind es noch immer.Weißt du, der Raum ist unendlich, weiß du, du brauchst nicht zu fliegen, weißt du, was sich in dein Aug schrieb, vertieft uns die Tiefe.Це слово про шлях-до-глибинЦе слово про шлях-до-глибин, прочитане нами.Ці літа, ці слова відтоді.Ми все ще такі, як і перше.А знаєш, цей простір безмежний, а знаєш, тобі не потрібно літати, а знаєш, що все, закарбоване в оці твоїм, поглиблює нам глибину.Bei Wein und VerlorenheitBei Wein und Verlorenheit, bei beider Neige:ich ritt durch den Schnee, hörst du,ich ritt Gott in die Ferne — die Nähe, er sang,es warunser letzter Ritt über die Menschen-Hürden.Sie duckten sich, wenn sie uns über sich hörten, sie schrieben, sie logen unser Gewieher um in eineihrer bebilderten Sprachen.З вином і самотністю

Перейти на страницу:

Похожие книги

Читаем Нічийна троянда полностью

Нічийна троянда

Похожие книги

Все жанры