Читаем Нічийна троянда полностью

Нічийна троянда

Soviel Gestirne, die man uns hinhält. Ich war,als ich dich ansah — wann? —,draußen bei den ändern Welten.O diese Wege, galaktisch,o diese Stunde, die unsdie Nächte herüberwog indie Last unsrer Namen. Es ist,ich weiß es, nicht wahr,dass wir lebten, es gingblind nur ein Atem zwischenDort und Nicht-da und Zuweilen,kometenhaft schwirrte ein Augauf Erloschenes zu, in den Schluchten,da, wo's verglühte, standzitzenprächtig die Zeit,an der schon empor- und hinab-und hinwegwuchs, wasist oder war oder sein wird —,ich weiß,ich weiß und du weißt, wir wussten, wir wussten nicht, wir waren ja da und nicht dort, und zuweilen, wennnur das Nichts zwischen uns stand, fanden wir ganz zueinander.

Стільки сузір'їв

Стільки сузір'їв, які відкриваються нам. Я був, коли вперше побачив тебе — коли? —, там, далеко, в зовсім інших світах.О ці шляхи, галактичні,о ця година, що нам перевантажила ночів наших імен ваготу. Це неправда, я знаю,нібито ми існували на світі, то тількиподих сліпо снував поміжТам і He-тут і Лиш-часом,кометою око хурчалодо згаслого, у безоднях,там, де віджевріло все, там посталарозкішна, як грудь материнська, епоха,від якої усе відросло —вгору, вниз і убік, все,що є, було або буде —,я знаю,я знаю й ти знаєш, ми знали, ми не знали, ми ж були тут, а не там,і лиш часом, тоді,як Ніщо поміж нами стояло, ми віднайшли одне одного.

Dein Hinübersein

DeinHinübersein heute Nacht.Mit Worten holt ich dich wieder, du bist du, alles ist wahr und ein Warten auf Wahres.Es klettert die Bohne vor unserm Fenster: denk wer neben uns aufwächst und ihr zusieht.Gott, das lasen wir, istein Teil und ein zweiter, zerstreuter:im Todall der Gemähten wächst er sich zu.Dorthinführt uns der Blick, mit dieser Hälftehaben wir Umgang.

Твоє заглиблення

Твоєзаглиблення в себе цієї ночі. Словом я знов повернув тебе, ось ти,все є правдивим, все є чеканням правди.Під нашим вікном гінко в'ється квасоля: подумай хто поряд з нами росте й споглядає її.Бог, ми читали про це,є лиш часткою, друга ж розсіяна:в смертівсіх скошенихвін зростається знову докупи. Тудипровадить нас погляд, з цієюполовинкою ми завжди у спілкуванні.

Zu beiden Händen

Zu beiden Händen, da wo die Sterne mir wuchsen, fern allen Himmeln, nah allen Himmeln:Wiewacht es sich da! Wietut sich die Welt uns auf, mittendurch uns!Du bist,wo dein Aug ist, du bistoben, bistunten, ichfindehinaus.O diese wandernde leere gastliche Mitte. Getrennt, fall ich dir zu, einander entfallen, sehn wir hindurch:Das Selbe hat uns verloren, das Selbe hat unsvergessen, dasSelbehat uns — —

Обіруч мене

Перейти на страницу:

Похожие книги