Нюрнберґ-2

ПРЕЗИДЕНТЕ КУЧМО!

Вислухай того, хто має право говорити від імені борців за волю України.

1994 року ти став Президентом України за гроші іноземної держави — Росії — предковічного лютого ворога української національної свободи. Виконуючи накази Москви, ти за сім років президентства:

— зруйнував економічний комплекс України і посилив економічну залежність України від Росії;

— перетворив мільйони громадян у безробітних і абсолютну більшість народу зробив жебраками і нещасними;

— знищив національну освіту і примусив десятки тисяч учених шукати хліба за кордоном, чим завдав величезного удару інтелектуальному потенціалу нації;

— знищив охорону здоров’я і призвів до зменшення населення України на три мільйони осіб;

— призвів збройні сили України до вкрай жалюгідного стану, чим збільшив небезпеку втратити незалежність;

— засоби масової інформації, особливо телевізію, твої спільники використовують для руйнації традиційних моральних засад, для знищення в людських душах всього українського, чистого, благородного і перетворення співвітчизників на жахливих аморальних потвор;

— сотні тисяч українок виштовхнув з рідної землі і рідних домівок за кордон у найми та на забаву чужинцям.

Здійснюючи план поступового повернення України під владу Москви, підписав з Москвою антиукраїнські угоди про спільну протиповітряну оборону та дозволив розташувати російські війська на українській території.

Почавши своє президентство із заяви: «Українська національна ідея не спрацювала», ти високо підняв шлагбаум для наступу російських шовіністів на нашу мову, культуру, традиції — на все українське.

Будучи особисто залежним від Москви, ти не посмів поставити перед нею державну вимогу України про сплату Московщиною Україні вартості 550 великих підприємств, 20 об’єктів легкої промисловості, вартості майна сотень колгоспів і МТС, що їх Москва вивезла з України в Росію 1941 року. Ба, навіть не зажадав повернути 84,3 млрд рублів, які Москва 01.01.91 забрала з ощадних книжок українських громадян.

Почавши президентство злочинним шляхом, ти поширив методи діяльності розбійницьких банд на систему вищого державного керівництва суспільством і, боячись втратити владу — і стати перед справедливим судом — став на шлях замовних убивств.

Невже ти не вірив мудрості, що все таємне урешті-решт стає явним?

На шостому році президентства твоя зрада Україні і твої чисельні злочини вилазять на світ божий і ти стаєш оголений у всій своїй гидотній наготі!

І сьогоднішній твій страх перед правдою і заборона виступити перед Всесвітнім форумом українців представникам опозиції Юлії Тимошенко та Анатолію Матвієнку не сховає тебе в тінь від яскравого світла правди!

Ти заслужив на довічне ув’язнення! І єдина річ, яка ще могла б звільнити тебе від в’язниці — це дострокове складення із себе президентських повноважень.

У День великого національного свята закликаю тебе: звільни народ від безжальних кліщів густої павутини твоїх кровопийних кланів!

Дай народові вільно зітхнути!

18 серпня 2001 року

Додаток 5 ВЕРДИКТ Міжнародного громадського трибуналу у Вільнюсі

Вільнюс 27 вересня 2000 р.

Оперативна частина Вердикту

На підставі свідчень, на яких грунтується наведений нижче Вердикт, та норм міжнародного права, шо стосуються злочинів проти миру, воєнних злочинів та злочинів проти людства (геноцид), на які посилається розділ про кваліфікацію злочинів закону про кримінальну відповідальність, Судова Палата Трибуналу вирішила:

1. Привернути увагу громадськості до тривалих воєнних злочинів та жахливих злочинів проти миру та людства (геноцид). Світова спільнота, зокрема керівники великих держав, були байдужі до вбивства мільйонів невинних людей. Від статистики брутальних вбивств, скоєних руками комуністичних режимів, стигне кров. Згідно зі статистичними даними, які наведені у виданні «Чорна Книга Комунізму» (Стефан Куртуа та ін., Париж, 1997 р., с. 7), кількість жертв комуністичних режимів у різних країнах складає:

СРСР — 20 мільйонів;

Китай — 65 мільйонів;

В’єтнам — 1 мільйон;

Північний В’єтнам — 2 мільйони;

Камбоджа — 2 мільйони;

Східна Європа — 1 мільйон;

Південна Америка — 150 тисяч;

Африка — 1,7 мільйонів;

Афганістан — 1,5 мільйонів;

Міжнародний комуністичний рух та неправлячі комуністичні партії — майже 10 мільйонів.

Загальна кількість загиблих: біля 100 мільйонів.

Ці дані все ще потребують уточнення, але вони мають привернути більшу увагу, як широкої громадськості, так і керівників великих держав, щоб притягнути до відповідальності винних у загибелі мільйонів людей у 20-му сторіччі, щоб гарантувати майбутні покоління від повторення подібних жахів. Саме тому, необхідна допомога Організації Об’єднаних націй та її комітетів для переконання держав у необхідності установити справжній, наскільки це можливо, масштаб вбивств та покарати злочинців.