Новітні міфи та фальшивки про походження українців

5. Чому саме трипільська культура стала відправною точкою для створення етноміфологп?

Результати обговорення поставлених питань, доповнені деякими довідками та матеріалами, подаються у цьому числі «LIKBEZ-АБЕТКИ».

І

Центр соціогуманїтаринх досліджень ім. В. Лигшнського

Кирило Галушко,

кандидат історичних наук, доцент, директор Центру імені В, Липинського

І Битий шлях від археології до нацизму, або які «теорії» ми обговорюємо

“Сьогодні починається одна з тих епох, коли історія повинна бути переписана наново. Старі картини людського минулого поблякли, контури дійових осіб видаються невірними, їхні внутрішні рушійні сили витлумачені невірно, уся їхня сутність недооцінена. Нове відчуття життя, яке вважає себе, тим не менше, визнаним здавна, прагне до оформлення, світогляд зароджується і починає сперечатися зі старими формами, священними звичаями й відбитим змістом. І вже не історично, а принципово. ”

Альфред Розенберг, “Міф XX століття”, 1929 рік (Розенберг А., 1998,С. 24)

"Усе, що ми маємо тепер в сенсі людської культури, в сенсі результатів мистецтва, науки і техніки — усе є майже виключно продуктом творчості арійців. З цього, звісно, можна не без підстав зробити висновок, що у минулому саме арійцям належала ця висока роль, тобто арійці стали основоположниками людства. Арієць є Прометеем людства"

Адольф Гітлер,“Моя боротьба” 1928 рік (Гитлер А., 1992, С. 242–243)

«Ґрунт України — то містичне місце Землі, де відбувається передача естафети знань від послідовно змінюючих одна одну рас планети: лемурійської, атлантичної, арійської».

М. Продум (І. Каганець), «Нація золотих комірців» (Тернопіль, 1995, С. 142).

Аби було зрозумілим, про що саме піде мова у подальших текстах наших експертів, ми подамо спочатку інформацію про найпоширеніші псевдонаукові теорії, «розкрутка» яких сьогодні в Україні та в “адаптованих версіях” у Росії викликає у науковців занепокоєння. «Класиками» цього сумнівного жанру є Юрій Шилов та Юрій Канигін, у другому ешелоні йде Ігор Каганець, а романтично-українське тло (свідоме чи несвідоме) для цих теорій становлять історично-фантастичні есеї Сергія Плачинди.

У своїй творчості згадані “дослідники” приділяють основну увагу давнім аріям (індоєвропейцям), арійським корінням українців, несамовитій давнині слов’ян взагалі та українців зокрема, пов’язують походження українців з трипільською культурою доби мідного віку (дивись розвідку Натапії Бурдо на с. 75) та прадавньою напівлегендарною державою «Арагта» (дивись дослідження Михайла Відейка на с. 87). Стверджується також, що саме Україна (а не Месопотамія, Єгипет, Близький Схід) є місцем виникнення світової цивілізації як такої. Щодо решти великих винаходів людства, то Україна тут є “батьківщиною слонів”. Сама або разом з Росією та Білоруссю — поза коло “обраних слов’янських народів” цей геній явно не виходить…

Подібні ідеї можуть тішити ультра-патріот і в або палких слов’янофілів, але найпевніше вони розраховані на людей з комплексом національної меншовартості, які прагнуть компенсувати це незручне відчуття, вигадуючи собі славетне минуле. Чомусь логічним продовженям усіх згаданих теорій є міркування про чисті раси, обрані народи. “Чистокровні арійці” з нацистської доктрини лише перейменовуються на “аріїв-українців”, а природним і одвічним ворогом стають усе ті ж євреї. Проблеми стародавньої історії України, як не прикро, новітніми самозваними пророками і провидцями подаються в дусі ідеологів “третього рейху”.

Зауважте: в засади, логіку, смисл давньої української історії авторами псевдотеорій закладаються ті ж аргументи, які слугували підставою для знищення українців як “неповноцінних слов’ян” у 1941–1945 роках.

Ще одне: загалом наші експерти як представники наукової спільноти дійсно марнують час, приділяючи зайву увагу навколо-історичним вигадкам. Але на плідному ґрунті “смутних часів”

України ці марення можуть дати згодом такі сходи, що ті вчені, які сьогодні промовчали, сидячи у своїх кабінетах, згодом пожалкують, що не зійшли зі свого Олімпу.

[Про наукові дискусії щодо походження українців — читайте розвідку Леоніда Залізняка на с. 121]

Отже, по порядку:

П Трипілля — праслов \янська Аратта — доісторична колиска трьох братніх народів

Юрій Шилов, автор численних сенсаційних праць, зокрема; “Праісторія РусІ-України VII тис. до н.е. — І тис. н. є." (К., 1998), “Гандхарва — арийский спаситель; Ведическое наследие ПоЬнепровья” (М., 1997), “Победа” (К., 2000), “«Велесова книга» та актуальність прадавніх учень” (К.,2001), “Джерела витоків української етнокультури XIX тис. до н. е. — II тис. н. е(К., 2002), “Праслов’янська Аратта” (К., 2003) ".Истоки славянской цивилизации” (К., 2004), "Чого ми варті” (К., 2006).