Нунчі. Корейське мистецтво емоційного інтелекту

Дінь-дінь-дінь! Саме цих слів Теа й чекала. Не усвідомлюючи цього, Балакуха повідомила їй точний діапазон підвищення заробітної плати, якого Теа може сподіватися. Щонайменше — підвищення рівня плати на шість відсотків. Щонайбільша сума — вісімдесят тисяч доларів (саме стільки, на думку Теа, отримує співробітник з найвищою зарплатою в її команді, судячи зі слів Балакухи: «шестизначна сума» — це сто тисяч доларів). Вона розуміла, що компанія запропонує їй менше, проте однаково можна домовитися про прийнятне підвищення. Так і сталося. Зрештою Теа домоглася підвищення на двадцять відсотків, а оскільки Балакуха розкрила перед нею карти, Теа отримала дорогоцінну змогу переконатися в тому, що не схибила.

Кажуть, що справедливі переговори не починаються доти, доки принаймні одна зі сторін не обуриться через пропозицію іншої. Якщо ваш керівник шокований сумою, яку ви називаєте, не лякайтеся. Це означає, що ви все зробили правильно.

Погодження нових працівників

Бувають на світі такі гидотні купи лайна, яким удається прикидатися людьми, ще й убиратися в гарні ділові костюми. У будь-яку фірму, де я працювала, зазвичай намагалися влаштуватися щонайменше п’ять таких вилупків. Ризикну припустити, що такі є у вас у компанії. Одна річ, якщо ці співробітники вже працювали там до вас. Але якщо вам пощастило проводити співбесіди з претендентами на вакантні посади, стовідсотково використовуйте нунчі — не лише для того, щоб оцінити кандидатів, але й для того, щоб переконати інших колег, якщо когось на роботу брати не варто. Такі перевертні завжди намагаються ще й друзів своїх улаштувати, тож навіть один вилупок — це вже занадто. Крім того, їх чомусь надзвичайно складно звільнити.

Люди повсякчас брешуть у резюме, а отже, якщо ви відповідаєте за набір нових кадрів, тримайте нунчі напоготові. Частина проблеми полягає в тому, що на першому етапі відбір резюме часто здійснюється автоматично за допомогою комп’ютерної програми. Якщо в резюме містяться потрібні ключові слова, передбачені менеджером з набору персоналу для цієї вакансії (наприклад, JavaScript[54], «телемаркетинг» або «менеджмент»), алгоритм спрямує його у відділ роботи з персоналом. А якщо таких слів немає, кандидат автоматично отримає відмову. Через це претенденти на вакантні посади зазвичай пишуть у резюме про навички, якими не володіють, оскільки бояться, що комп’ютерна програма автоматично виключить їх із процесу розгляду претендентів. На жаль, через це поширилася практика брехати про всі аспекти досвіду, описаного в резюме.

Некваліфіковані фахівці з відділу кадрів розглядають резюме як формальність. «У мене гарне передчуття щодо цього кандидата, — кажуть вони. — Мені сподобалося, як він міцно потиснув мені руку». Ось і все. Проте справжнє використання нунчі не передбачає виключно аналізування мови тіла й погляду кандидата. Воно передбачає ще й зчитування — буквально! — натяків, які містяться в тексті резюме. Цей документ дає вам змогу створити цілісний образ людини, яка прийшла до вас на співбесіду. І якщо образ не складається, забудьте про «гарне передчуття». Не треба ігнорувати й той факт, що ваші «передчуття» щодо претендента на посаду можуть ґрунтуватися на неусвідомлюваних упередженнях щодо його статі, національності, зовнішності й інших рис, вплив яких на сприйняття людини ніхто не захоче визнавати.

З власного досвіду можу сказати, що мене доволі часто намагалися зупинити, коли я хотіла відмовити кандидатові через брехню в резюме. «Що тут такого?» — заперечували у відповідь на мої побоювання колеги, яким претендент сподобався. Але менеджер із персоналу знає, що певні дрібниці у поведінці кандидата свідчать про значно більші проблеми. На жаль, соціальний тиск змушує людей почуватися аж надто прискіпливими, коли вони кажуть, що така поведінка про щось «свідчить».

Наприклад, мені здається, що люди, які вказують у резюме про «вільне володіння» мовою, якої насправді не знають, завжди потім виявляються першорядними шахраями.

І не треба виправдовувати таких людей, мовляв, «вільне володіння мовою» — це суб’єктивна категорія. Ви з глузду з’їхали? Це аж ніяк не суб’єктивна категорія! Деякі люди стверджують, що вільно володіють мовою, хоча насправді ледве можуть замовити цією мовою вечерю в ресторані. Насправді, мені в цьому вбачається неповага до інших культур: брехня щодо вміння говорити будь-якою мовою, що досі існує, знецінює здобутки мільйонів людей, які насправді нею володіють. Майте совість і скажіть хоча б, що володієте мовою «на початковому рівні» або «зі словником». Ніхто на вас за це не образиться.