Усе зводиться до правила нунчі № 4: «Ніколи не нехтуйте змогою помовчати». Якщо ви зачекаєте, на більшість ваших запитань знайдуться відповіді, і вам не потрібно буде говорити жодного слова.
Згадайте правило нунчі № 3: «Щойно зайшовши в кімнату (у цьому разі — опинившись на новій роботі), пам’ятайте, що всі інші були тут довше, ніж ви». Спостерігайте за іншими, щоб отримати інформацію. Будь ласка, не намагайтеся справити враження, жартувати чи пригощати всіх суші в перші декілька днів. Така поведінка аж ніяк не призводить до тих наслідків, яких очікують люди, які так чинять. Вам і справді треба знайомитися з усіма новими для вас людьми, але переважно для того, щоб скласти про них уявлення, а не задля пошуку підтримки чи пліток. Спостереження мусить мати вищий пріоритет, ніж намагання бути чарівним.
Не розкривайте жодної особистої подробиці про себе, коли цього можна уникнути, навіть якщо ця особиста інформація здається вам цілком безпечною, наприклад, про те, де ви живете або скільки маєте дітей. Говорячи про себе, ви блокуєте своє нунчі, оскільки забуваєте про співрозмовника.
Запам’ятайте: на новому місці роботи протягом перших місяців спостереження це головне. Є таке старе прислів’я: «Добре ім’я краще, ніж багатство». Інакше кажучи, якщо ви насамперед створите собі репутацію відповідального та працелюбного співробітника, потім люди пробачатимуть вам значно більше помилок у роботі.
Я вас розумію. Можливо, ситуація з вашою роботою настільки жахлива, що жодна з моїх порад не викликає у вас ніякого відгуку. Може, ваш колега — збоченець, шеф — садист, а умови оформлення лікарняного — нелюдські. Усе залежить від вашої галузі, загального стану економіки й потреби утримувати родину: імовірно, ви просто не можете дозволити собі змінити місце роботи.
У такому разі хочу запропонувати вам пораду корейського буддистського монаха Геміна Суніма, автора міжнародного бестселера «Усе побачиш, коли пригальмуєш. Правила виживання у метушливому світі»[55]
:«Якщо ідучи вранці на роботу, ви раптово запитуєте себе: “Невже я муситиму так жити завжди?”, спробуйте ось що: наступного ранку прокиньтесь трохи раніше і посидьте у тиші, як під час медитації. Дихайте глибоко і повільно. Спитайте себе, як саме ваша робота допомагає іншим, хай якою незначною чи неочевидною ця допомога була б. Зосередившись на інших, ви зможете відновити для себе сенс і мету вашої роботи».
Це найблагородніший вияв нунчі, тож я хочу повторити: «Спитайте себе,
Чи допоможуть вам такі вчинки з ентузіазмом мчати на остогидлу роботу? Мабуть, ні. Але вони нададуть вам щось надзвичайно важливе — відчуття сенсу під час виконання безглуздої обридливої роботи.
Невеличкий тест
Дайте відповідь на викладені далі запитання про свою роботу. Не розмірковуйте, просто відповідайте. Правильних відповідей тут немає, це ваша власна вправа з розвитку нунчі.
Якщо у вас не знайшлося готової відповіді, скористайтеся наступною робочою нарадою, щоб придивитися до своїх колег. Неважливо, чи зможете ви відшукати потрібні відповіді, головне — зосередитися на нунчі й дозволити думкам за щось зачепитися. Так ви дізнаєтеся про своїх співробітників значно більше, ніж просто відшукавши відповіді на ці окремі запитання.
Розділ 9. Нунчі в разі тривожності