К митрополиту Шептицкому, в нарушение церковной субординации, был послан тот самый кардинал Инницер. «Велика Німеччина приступає до здійснення взятої на себе святої місії — знищення безбожницької Росії,
— сказал посланец «святого» престола. — Фюреру потрібна допомога або, може, й жертва з боку інших держав в ім’я здійснення ним великої святої місії. Така допомога і жертва була потрібна фюреру від Польщі. Спочатку фюрер щиро умовляв польських державних мужів піти на згоду з ним: віддати Німеччині Верхню Сілезію, Данціг, Польський коридор. Це було б передумовою спільної участі Польщі в хрестовому поході проти червоної Росії. З боку Польщі це була б і допомога, і жертва, але в майбутньому Польща отримала б за це багатократну компенсацію на Сході. Польські державні мужі, керуючись своїми егоїстичними спонуками, не послухали фюрера. Тим гірше для них. Зараз становище склалося так, що, по суті, Польща стоїть на перешкоді здійсненню фюрером своїх планів щодо Росії. І цю перешкоду фюрер мусить змести. Можна вважати, що Польща як держава доживає свої останні дні. Для успішного здійснення великої святої місії фюреру потрібно мати безпосередній кордон з Росією. Інакше кажучи, ми напередодні війни. Ця війна буде коротка, бо Польща неспроможна чинити опір. Може статись, що в перші ж дні війни уряди Франції і Англії прозріють, зрозумівши всю глибину тисячекратного твердження фюрера, що головна загроза християнському цивілізованому світу — загроза апокаліпсична — це комунізм. Якби ж то господь просвітив голови державних мужів Англії та Франції! Тоді переможний марш батальйонів фюрера закінчився б далеко за Москвою, за Уралом, мабуть, аж у Тобольську, а на півдні — за Кубанню і Кавказом, під стінами давніх наших недругів — ісламістських держав… А поки що апостольська столиця наказує українській католицькій церкві приготувати своїх віруючих прийняти неминучі грядущі зміни з радістю і надією, умовити їх, що під великою Німеччиною життя краю буде щасливішим, ніж було під Польщею. Мине деякий час, і велика Німеччина, знищивши безбожницьку владу більшовизму в Росії, допоможе українцям відбудувати свою власну державу… На випадок виняткового стану, коли армія фюрера, дійшовши до радянських кордонів, ринула б у глиб Росії, українська католицька церква, пам’ятаючи про покладений на неї святий обов’язок, подбає про те, аби її душпастирі першими проголосили в духовній пустелі України: «Тебе, бога, хвалимо…»