Читаем Поеми полностью

Леся

Українка

ПОЕМИ


РОБЕРТ БРЮС, КОРОЛЬ ШОТЛАНДСЬКИЙ

(Посвята дядько­вi М. Дра­го­ма­но­ву)


ЗАСПIВ


Спогадаймо дав­нюю дав­ни­ну,Спогадаймо по­вiсть не­за­бут­нюПро да­ле­ку вiльную країну,Про ста­ру Шот­лан­дiю сла­вут­ню.Давня по­вiсть! i на бай­ку схо­жа, -Є в нiй пев­нi спра­ви, єсть i мрiї,Але ж прав­да, на­че зiр­ка го­жа,Сипле скрiзь про­мiн­ня зо­ло­тiї.Правда нам свi­ти­ти­ме крiзь хма­ри,Ми ж да­ле­ко дум­кою по­ли­нем,Ми пог­ля­нем на вiй­сько­вi чва­ри,В дав­нiй сла­вi спо­га­дом по­ри­нем.


I


Вже бу­де лiт п'ятсот то­му, -На край шот­ландський вiльнийВiйною йшов ко­роль Ед­вард,Англiйський вла­дар сильний.Зiбрав вiн ли­ца­рiв своїх,Все гор­де, пиш­не панст­во,Щоб то шот­ландський вiльний людЗабрати у пiд­данст­во.По всiй Шот­лан­дiї йде гукЛуною го­лос­ною:"До зброї, брат­тя! ось iдеКороль Ед­вард вiй­ною!Гей, ми­ле брат­тя! чи у насЯсної зброї ма­ло?Хiба в шот­ландськiй сто­ро­нiВже ли­ца­рiв не ста­ло?"Лицарство йде, зем­ля гу­де;Зiйшлись во­ро­жi ла­ви…Багато бу­де сього дняКривавої за­ба­ви.Блищать спи­си, бряж­чать ме­чiI шо­ло­ми яс­нiї,Гукають лю­то во­яки,Ржуть ко­нi во­ро­нiї.Воюють день, во­ю­ють два,На тре­тiй день - ой го­ре! -Шотландцi крик­ну­ли: "Бi­да!Король Ед­вард нас бо­ре!"Англiйське вiй­сько б'є-сi­че,Англiйська зброя сяє;Шотландська зброя опа­да,Лицарство зне­ма­гає.Аж тут ко­роль Ед­вард спи­нивсь,I сур­ма заб­ри­нi­ла,Знялась над вiй­ськом ко­рог­ва;Та не бар­вис­та — бi­ла.Всi ста­ли ти­хо, всяк свiй списДодолу по­хи­ляє,Гука ге­рольд: "Ко­роль Ед­вардШотландцiв приз­во­ляєЛихую зва­ду за­ли­шить,Спокiй вер­ну­ти краю,Прийти до зго­ди без вiй­ни,По братньому зви­чаю.Так ка­же наш ко­роль: хто з васПогодяться зо мною,Той i маєтка­ми, й людьмиВладiтиме в спо­кою.Люд прос­тий має нам пла­титьПодатки й де­ся­ти­ни, -А ли­цар бу­де вiльний панСвоєї батькiв­щи­ни.Всяк ли­цар має з ко­ро­лемХодити у по­хо­ди,За те вiн ма­ти­ме со­бiI лас­ку, й над­го­ро­ди".Додолу впа­ли ко­рог­ви,Весь гурт шот­ландський панськийВраз крик­нув: "Зго­да! хай жи­веЕдвард, ко­роль шот­ландський!"Шотландське ли­царст­во зда­лось,Але один зос­тав­сяПри зброї ли­цар мо­ло­дий -Робертом Брю­сом звав­ся.Едварду гля­нув вiн в ли­це,Мов ки­нув блис­ка­ви­цю,Здiйняв i ки­нув во­ро­гамЗалiзну ру­ка­ви­цю.Потiм ост­ро­ги дав ко­ню,Кiнь во­ро­ненький звив­ся,Помчав у го­ри, мов стрi­ла,В мiж­гiр'ї тем­нiм скрив­ся.


II


Перейти на страницу:
Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже