Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919

Деклярація Директорії

«В імени Української Народньої Республіки проголошує Директорія цілому Українському Народові велику подію в історії нашої Української Землі. Дня 3 січня 1919 р. в м. Станіславові Українська Національна Рада Західньої Української Народньої Республіки, як представниця волі всіх Українців бувшої Австро-Угорщини і як найвищий законодатний їх орган, святочно проголосила з'єднання Західньої Уккраїнської Народньої Республіки з Українською Придніпрянською Народньою Республікою в одну суверенну Народню Республіку. Вітаючи з великою радістю цей історичний крок наших західніх братів, Директоріят Української Народньої Республіки рішив прийняти до відома це з'єднання і ввести його в життя згідно з умовами, які означено в ухвалі ЗОУНР в дня 3 січня 1919 року. Від нині вливається в одно віками відділені одна від другої частини України: Галичина, Буковина, Угорська і Придніпрянська Україна в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, за які жили і за які вмирали –найліпші сини України. Від нині є тільки одна Независима Українська Народня Республіка. Від нині Український народ, звільнений могучим поривом своїх власних сил, мав тепер змогу з'єднати все старання своїх синів для утворення неРоздільної, независимої Української Держави на добро і щастя рідного народу. Голова Директорії В.Винниченко, члени Директорії С.Петлюра, Швець, Макаренко».

Телеграма Штабу Запорізької групи від 7.VІІ.1919.

Отаман Сальський скликав зібрання командуючих дивізіями, на якому виявилося, що козаки дуже схвильовані останніми подіями і обурені проти влади.

Витяг із розмови полк. Красицького з Наштагрупи СС Безручком 9.VІІ.1919 р.

Група СС із району Фрампіль переходить у район Лянцкорунь. Війська дуже перетомлені, не дають ніякого відпору ворогові і відходять, не виконуючи наказів. У відповідь на це, Начальник Оперативного Відділу полк. Красицький повідомив: «Головний Отаман наказав СС прикрити шляхи з боку Рудки-Нестерівці на Кам'янець і в ніякому разі не відходити, поки не прибудуть галицькі резерви».