Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919

На фронті групи С.С. контратака Кульчин в ніч з 12-го на 13-го червня свіжим загоном Сушка, що прибув з Запорізької групи і частинами 9-тої Залізничої дивізії успіху не мала.

13-го червня відбувається дальший відхід груп С.С. і Волинської на призначений для них рубіж.

Бої 14.VI. Цікаве тактичне становище. Сх. ч. 12.

14-го червня після впертих боїв 6-та Запорізька дивізія здобуває с. Деражню. Вона захоплює багато різних трофеів, а особливо вогнепальні припаси, що нам були так дуже потрібні. 8-ма Запорізька дивізія своєю кіннотою здобуває місто Лятичів і нав'язує зв'язок з повстанцями цього повіту.

2-га дивізія після бою опанувала Єлтушків, а 3-тя дивізія Нову Ушицю.

14-го червня точаться гарячі бої за переправи на р. Случ і утворюється цікаве тактичне становище. Большевики, переслідуючи праве крило С.С., на ранок 14-го підходять до Красилівської і Чернелівської переправ, зайнятих уже частинами 9-тої дивізії, скорострільним загоном Сушка та кіннотою С.С. (Борис). До обід большевикам після сильних атак щастить сфорсувати переправи при Чернилівці і Дубищах. Одначе Сушко ще мужньо тримається; 9-та дивізія теж непохитно відбиває атаки. Вже до поля бою наближаються головні сили Січовиків. Вони одержали завдання міцно обсадити переправи на Случі від Кузьмина до Сорокодуб.

По північному та південному берегах Случі до Чернелівської переправи підходять в колонах 4-тий та 3-тій полки С.С. Командир 4-го полку бачить всю картину бою, бачить колону 3-го полку і загін Сушка, що завзято бореться. У большевиків деяке замішання через несподівану появу нових партнерів. Наші шанси на успіх зростають.

А в дійсності командири 4-го і 3-го полків рішучо… повертають свої полки і відходять з поля бою у південно-східньому напрямку. Такий несподіваний фінал додає нової енергії большевикам і вони остаточно зламали героїчний спротив Р. Сушка, заняли Слобідку і повели наступ в напрямку на Миколаїв до переправ на р. Бужок. Врятовує становище начальник штабу С.С. підполковник Безручко. Він виїжджає до полків і стримує большевиків на північному березі р. Бужка.

9-та дивізія стійко оборонила свої позиції біля Красилівських переправ і тільки дещо загнула своє ліве крило. 1-ий Полк С.С., що проходив через Кразилів підчас розпаду бою, також не подав допомоги 9-тій дивізії, не вважаючи на прохання командира її.

Волинська група північної дивізії вийшла до переправи на р. Случ, відкинувши свій лівий фланг на південний захід. Холмська дивізія Волинської групи не обсаджує визначеного їй рубежу, а відходить на південний схід.

Взагалі лівий фланг Волинської групи дуже загнуто.

Большевики, переправились через р. Случ енергійно розвивають успіх і закріплюють за собою здобуті переправи.

Становище Української Армії погіршало; головний рубіж для оборони прорвано і повстала загроза Проскурову. Наші ж ударні групи ще не встигли зосередитися. Бої на схід від Проскурова точилися далі і негайно взяти більше, ніж одну дивізію було небезпечно.

Наш контрманевр. Події 15. VІ.

Вирішено підтягнути 7-му Запорізьку дивізію в район Красилова і 15. червня перейти в наступ: з південного сходу 7-ою Запорізькою і 9-тою Залізничою дивізією та 1-им полком С.С., з південного заходу групою С.С. з метою стиснути з двох сторін большевицькі частини, що прорвалися, знищити їх, а як ні, то принаймні відкинути за річку Случ.

Головний удар завдавала права група.

Штаб Армії в ніч з 14-го на 15-го переїжджає в Ярмолинці.

Для безпосередньої крординації контрманевру виїхав зі Штабу Армії вночі ж на паровозі до Штабу групи С.С. (Чорний Острів) Ген. Штабу полк. Капустянський.

15.VI. большевики пробували поширити пляцдарм на правому березі Случа і атакували 9-ту дивізію, що боронила Красилів і дещо її потиснули. Одначе наша ударна група вже зосередилася і 7-ма Запорізька з 1-им полком С.С. миттю атакує праве крило большевиків, загрожуючи відрізати їх від переправ. Полки С.С. в свою чергу 13-14 годині теж почали наступати і надвечір большевиків було відкинено на північний беріг р. Случа. Прорив ліквідовано і ми міцно стали на р. Случ своїм правим крилом.

Розділ V оцінка першого періоду Проскурівської операції

Причини неуспіху групи С.С. Сх. чч. 9, 11, 12, 13.

Неуспіх на правому фланзі Січовиків біля ст. Антоніни, короткотривалий прорив большевиками наших позицій на р. Случ викликано такими причинами:

1) Група С.С., хоча й посідала широкий фронт і виконувала важливі завдання, активно прикриваючи тили і фланг Запорізької групи з боку Шепетівки, але все таки, Штаб групи С.С. надто розкинув свої сили і не взяв під увагу важливішого напрямку, себто залізничної дільниці В.Пузирки-Антоніни.

Згідно з відомостями нашої розвідки, в м. Заславі був лише слабенький большевицький загін, який підчас наступу С.С. не ставив майже ніякого опору, відходячи на Заслав і далі на Шепетівку тоді, як в районі залізничноі колії В.Пузирки-Антоніни большевики виявили найбільшу активність і за цю дльницю точилися уперті бої (наступала Богунівська бригада).