Precedent UA — 2015

Боротюк проти України, № 33579/04, 16 грудня 2010 року

Фактичні обставини справи: 19 квітня 2003 року заявника затримали та взяли під арешт у відділку міліції за нанесення своєму сусідові тілесних ушкоджень, що спричинили смерть. Наступного дня заявник написав «явку з повинною». Того ж дня пізніше його допитали як підозрюваного без присутності адвоката, так як він підписав відмову від захисника. Згодом в той день його ще раз допитували без захисника. Батьки заявника уклали договір з адвокатом, але їй відмовили в доступі до клієнта, вказавши, що заявник допитується як свідок і не потребує обов’язкового юридичного представництва. В ніч з 20 на 21 квітня було проведене відтворення обстановки та обставин події під відеозапис, заявник знову повторив своє зізнання. Була змінена кваліфікація на умисне вбивство. Заявника взяли під варту 22 квітня за рішенням Сарненьского районного суду та відвезли до Рівненського слідчого ізолятору. Заявник неодноразово клопотав про заміну йому запобіжного заходу, але отримав 9 відмовних постанов із формальною вказівкою на тяжкість злочину та можливість його ухилення від слідства та суду. 30 квітня слідчий задовольнив клопотання адвоката про допуск до клієнта. Після чого заявник відмовився від усіх наданих раніше ним показів. Справа була передана до суду. Заявник заявив в суді про свою невинуватість. Однак 17 листопада 2004 року суд виніс обвинувальний вирок з покаранням у вигляді 12 років позбавлення волі. В апеляції заявник розповів, що надав перші зізнання під тиском, а саме йому не давали ліків (він був багато років хворим на нецукровий діабет), необхідної їжі, води, сну, а також били по потилиці руками та папками. Вирок скасували та направили справу на додаткове розслідування. 2 березня 2007 року було винесено вирок, в резолютивній частині ідентичний раніше постановленому. Апеляція заявника була залишена без задоволення, а касація не прийнята до розгляду як необґрунтована.

Суд встановив, що продовження строків тримання під вартою не ґрунтувалися на відповідних та достатніх підставах; зізнання заявника, отримані за відсутності захисника та за обставин, які дають підстави підозрювати, що як відмова від захисника, так і зізнавальні показання, здобуто всупереч його волі, та згодом були використані як докази, на підставі яких він був засуджений; починаючи з першого допиту заявника працівники міліції, як представники органів державної влади, були зобов'язані забезпечити заявнику доступ до захисника, але не зробили цього.

Представник заявника в Суді: адвокат Андрій Крістенко.

Суд визнав порушення статті 5 § 3, статті 6 §§ 1, 3 (с) Конвенції.

Норми національного законодавства, що пов’язані із рішенням:

статті 59, 63 Конституції України, ч. 1 статті 115, ч. 2 статті 121 Кримінального кодексу України, статті 73, 148, 149, статті 154–1, 155, 156 Кримінально — процесуального кодексу України, Постанова № 6 Пленуму Верховного Суду від 26 березня 1999 року «Про практику застосування застави як превентивного заходу».

Основні тези:

«Згідно з другою частиною параграфу 3 статті 5 Конвенції особу, обвинувачену у правопорушенні, має бути звільнено до судового розгляду, якщо держава не доведе існування «відповідних і достатніх» підстав для подальшого тримання її під вартою» (§ 60)

«…Суд відмічає, що національні суди продовжували тримання під вартою та відхиляли його (заявника) клопотання про звільнення, спираючись на тяжкість пред’явлених йому обвинувачень і використовуючи стереотипні формулювання без розгляду конкретних обставин справи…» (§ 63)

«Право на захист буде, в принципі, непоправно порушено, якщо при засудженні особи судом використовуватимуться визнавальні показання, отримані під час допиту за відсутності доступу до захисника» (§ 79)

Посилання:

Текст рішення ЄСПЛ (англ.) — http://hudoc.echr.coe.int/rus? i=001–102288

Переклад рішення ЄСПЛ (рос.) — http://precedent.in.ua/index.php? id=1293537327

Рішення національних судів із вдалим застосуванням рішення ЄСПЛ:

1) рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 03 жовтня 2013 року, справа № 490/6819/13-к, суддя Шеремета Ю. С.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34034745