Precedent UA — 2015

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40819870

Теза із рішення: «…У п. 84 Рішення ЄСПЛ зазначає, що «порушення … права на захист (див. пункт 95). скомпрометувало докази в цілому у кримінальному провадженні та зробило провадження несправедливим (див., a contrario та mutatis mutandis, рішення від 4 березня 2010 року у справі «Шалімов проти України» (Shalimov v. Ukraine), заява № 20808/02, п. 62).»

5) рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2014 року, справа № 755/27789/14-к, суддя Бірса О. В.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41364884

Теза із рішення: «…У п. 84 Рішення ЄСПЛ зазначає, що «порушення … права на захист… скомпрометувало докази в цілому у кримінальному провадженні та зробило провадження несправедливим..»

6) рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2015 року, справа № 211/3933/13-к, суддя Сарат Н. О.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43169211

7) рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 22 червня 2015 року, справа № 532/308/15-к, суддя Омельченко І.І.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45647665

Теза із рішення: «Згідно правових позицій Європейського суду з прав людини, викладеними за розглянутими справами: «Шалімов проти України», «Боротюк проти України», «Харченко проти України», слідує, що: відповідно до п. 3 статті 5 Конвенції по закінченню деякого часу саме тільки наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для тримання під вартою, та судові органи повинні вказати інші підстави для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані судами; продовження утримання під вартою може бути виправданим по тій чи іншій справі лише при наявності специфічних ознак того, що цього вимагають справжні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, мають перевагу над правилом поваги до особистої свободи; особа, обвинувачувана у правопорушенні, повинна бути звільнена, якщо держава не доведе існування «відповідних і достатніх» підстав для подальшого утримання під вартою. Щоб дотримати ці вимоги, судові органи мають дослідити всі факти «за» і «проти» існування реального суспільного інтересу, який, при належному обліку принципу презумпції невинності, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях, за якими вони відмовляють у задоволенні клопотання про звільнення; існування обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину спочатку може виправдовувати утримання під вартою,… але… тяжкість звинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів утримання під вартою»; при цьому існує презумпція на користь звільнення з — під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними». У всіх випадках, коли ризикам ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою інших запобіжних заходів, обвинувачений повинен бути звільнений…»

8) рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 10 квітня 2015 року, справа № 524/10401/ 14-к, суддя Обревко Л. О.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43534729

Теза із рішення: «…Суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду «Шалімов проти України», «Боротюк проти України», «Харченко проти України») згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення…»

9) рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області, справа № 695/1421/13-к від 19 червня 2014 року, суддя Синецька Л. А.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43469074