Презентация PowerPoint

— Ваше пояснення цілком правдоподібне, дорогий Спілет, — погодився Сайрес Сміт. — Можливо, що суворі зими викликані близькістю льодів. Я хочу нагадати вам, яку чисто фізичну причину має той факт, що в Південній півкулі холодніше, ніж у Північній. Адже влітку сонце ближче до цієї півкулі, отже, взимку воно неминуче повинно стояти далі. Цим і пояснюється різка різниця в середній температурі зими і літа. Згадайте-но, на острові Лінкольна зима холодна, зате літо дуже гаряче.

— А скажіть, будь ласка, містере Сміт, — запитав Пенкроф, насупивши брови, — чому ж ця наша Південна півкуля так незручно влаштована? Це ж несправедливо!

— Дружище Пенкрофе, — сміючися, відповів інженер. — Справедливо це чи несправедливо, але вже так воно є, треба змиритися з фактом. Відбувається ж ця особливість ось чому. Орбіта, якою рухається Земля навколо Сонця, становить не окружність, а еліпс, що відповідає розумним законам механіки. Тому Земля у певний момент досягає афелію, тобто точки, найвіддаленішої від Сонця, а іншим разом перигелію, тобто знаходиться на відстані, найкоротшій від Сонця. І ось, виявляється, що саме під час зими в країнах Південної півкулі Земля знаходиться в найвід-даленішій від Сонця точці і, отже, в умовах, що сприяють тому, аби у цих областях було найхолодпіше. Тут уже нічого не вдієш, Пенкрофе, і найосвіченішим людям ніколи пе вдасться що-небудь змінити в облаштуванні Всесвіту, встановленому Господом Богом.

— А все-таки дивно! — додав Пенкроф, очевидно важко погоджуючись з неминучістю. — Мудро влаштований світ! Товстезні книги вийдуть, якщо записати усе, що люди знають.

— А ще товщі книги можна написати про те, чого люди досі пе знають, — сказав Сайрес Сміт.

Як би там не було, у червні настала вже звична для колоністів сувора зима, і вони найчастіше навіть не виходили з Гранітного палацу.

Яким обтяжливим було для всіх це самітництво, і, мабуть, особливо воно пригнічувало Гедеопа Спілета.

— Знаєш що, — сказав він одного разу Набу, — я б тобі написав дарчу, засвідчену за всіма правилами в нотаріуса, і віддав би на твою користь усі спадщини, які мене чекають, якби ти, як добра душа, сходив би куди-небудь, де приймається передплата на газети і журнали, та передплатив би мені хоч яку-небудь зубожілу газетку! Справді, для повного щастя мені найбільше ие вистачає газети. Хочеться, друже, дізнаватися вранці, що вчора відбулося у світі, за мерами нашого острова!

Наб' розсміявся.

— Он який цікавий, — сказав він. — А я за роботою про все забуваю. Щодня в нас справ по горло!

Дійсно, і в Гранітному палаці й поза ним роботи вистачало.

Завдяки трирічній завзятій праці мешканців острова Лінкольна колонія їхня досягла в тім році справжнього процвітання. Зато-нулий бриг послужив для них новим джерелом скарбів. Крім повного оснащення, що могло піти для споруджуваного судна, комори Гранітного палацу були забиті всякого роду начинням, інструментами, приладами, зброєю, бойовими припасами й одягом. Колоністам уже не доводилося більше виробляти грубе сукно. У першу зиму вони страждали від холоду, а тепер їх анітрошки не лякали найлютіші морози. Білизни в них теж стало багато, та й тримали вони її у великому порядку. З морської солі, у якій утримується хлористий натрій, Сайрес Сміт без зусиль одержав натрій і хлор. Натрій йшов потім иа виготовлення соди, а хлор — хлорного вапна; і те й інше вживалося в Гранітному палаці для господарських потреб і, зокрема, для прання білизни. Втім, велике прання затівали тільки чотири рази на рік, як це робилося в сімейних будинках в давні часи, і треба додати, що Пенкроф і Гедеон Спілет, який мріяв про задоволення читати щодня газету, показали себе чудовими пралями.

Так минули зимові місяці — червень, липень і серпень. Стояли морози — середня температура не перевищувала восьми градусів за Фаренгейтом (13,33° нижче нуля за Цельсієм). Отже, зима випала суворіша, ніж торік. Зате як жарко топилися каміни в Гранітному палаці! Безперестану палав у них вогонь, і кіптява довгими смугами розписала там стіни. Дров не шкодували, — ліс був за декілька кроків. Йшли на дрова і зайві колоди, заготовлені для будівлі судна, і це дозволяло заощаджувати кам’яне вугілля, яке важко було перевозити з місця видобутку.

І люди, і домашні тварини почувалися чудово. Правда, дядечко Юп виявився досить мерзлякуватою істотою, — це був, мабуть, єдиний його недолік. Довелося пошити для нього теплий халат на ваті. Але який з нього вийшов чудовий слуга — спритний, старанний, невтомний, не надокучливий, небалакучий; цілком заслужено він міг стати зразком для усіх своїх двоногих побратимів у Старому і Новому Світі.

— Що ж тут дивного? — говорив Пенкроф. — Раз у нього чотири руки, значить з нього й питається більше, — повинен старатися!

І вже як трудилася розумна чотирирука тварина!