Про військове мистецтво

ФАБРІЦІО. Я саме збираюся вам це пояснити. Ви маєте передовсім знати, що звичайне римське, так зване консульське, військо складалося не більше ніж з двох легіонів римських громадян, тобто з 600 осіб кінноти, близько 11 000 — піхоти і такої ж кількості піхоти і кінноти, надісланих союзниками, і розділялися на дві частини, що називалися правим і лівим крилом війська. Римляни ніколи не допускали, щоб піхотинців в союзних військах було більше, ніж в римських легіонах, але щодо кінноти це навіть заохочувалося. З цим військом в 22 000 осіб піхоти і приблизно 2000 кінноти консул здійснював будь-які бойові дії і відправлявся в будь-який похід. Тільки в рідкісних випадках, коли треба було дати відсіч більшим ворожим силам, обидва консульських війська з’єднувалися.

Зауважте далі, що за трьох головних дій будь-якого війська, тобто марші, табірній стоянці і бою, римляни завжди мали свої легіони всередині, так як хотіли якомога тісніше згуртувати найнадійніші свої сили; далі я скажу про це докладніше. Втім, союзницька піхота, постійно спілкувалася з легіонерами, була так само корисною в бою, як і римська, тому що проходила ту ж військову школу і будувалася в тому ж бойовому порядку.

Якщо ми познайомимося тепер з бойовою побудовою одного римського легіону, ми будемо знати бойовий порядок всього війська. Коли я вам говорив раніше про поділ легіону на три бойові лінії, які взаємно змінювали одна одну, я, власне, вже зобразив вам бойову побудову цілого війська.

Я хочу шикувати свої війська в бойовий порядок на зразок римлян; тому замість двох легіонів я візьму дві бригади, побудова яких визначить побудову всього війська, тому що велика його кількість тільки подовжить бойову лінію. Мені здається непотрібним нагадувати вам про кількість піхоти в бригаді, про те, що бригада складається з 10 батальйонів, хто ними командує, яке озброєння у солдатів, хто такі діючі і запасні веліти; про все я щойно говорив досить докладно і думаю, що все це живе у вашій пам’яті, оскільки ці основні речі треба знати для розуміння подальших подробиць. Переходжу тепер безпосередньо до пояснення бойового порядку війська.

10 батальйонів першої бригади складуть ліве крило війська, 10 батальйонів другої бригади — праве. Війська лівого крила розташовуються так: попереду, на лінії фронту, стоять поруч 5 батальйонів на відстані 4 ліктів один від одного, займаючи загалом простір в 141 лікоть ширини і 40 ліктів у глибину. За цими 5 батальйонами, на відстані 40 ліктів по прямій, знаходяться ще три, з яких два вирівнюються по прямій лінії по флангах перших 5 батальйонів, а третій займає серединний проміжок. Таким чином, 3 батальйони другої лінії займають в глибину і в ширину той самий простір, що і 5 батальйонів першої, але між першими батальйонами залишається проміжок в 4 ліктя, а між другими — 33 ліктя. Далі розташовані 2 останніх батальйони, віддалені від 3 батальйонів другої лінії на 40 ліктів і вирівняні по їх флангах так, що між ними залишиться вільний проміжок в 91 лікоть.

Таким чином, всі батальйони разом займуть простір в 141 лікоть завширшки і 200 ліктів в глибину. На відстані 20 ліктів від лівого флангу батальйонів стоїть і прикриває його семирядна колона запасних пікінерів, побудована з 143 шеренг так, що глибина їх дорівнює глибині всього лівого флангу 10 батальйонів, їх побудову я вже описав; 40 шеренг виділяють для охорони обозів і нестройових, які слідують за військами; декуріони і центуріони займають свої звичайні місця. З трьох начальників батальйонів один знаходиться в голові, інший — в середині і третій — в хвості всієї колони, виконуючи обов’язок tergiductor, як називали римляни начальника, який перебував позаду війська.

Повертаюся тепер до побудови голови колони. Ліворуч від запасних пікінерів стоять 500 запасних велітів, які займають простір в 40 ліктів, а ще далі вліво поруч з ними будуть розташовані жандарми, для яких я відводжу простір в 150 ліктів. Нарешті, на краю лівого крила знаходиться легка кіннота, яка займає таке саме місце, як і жандарми. Діючі веліти зобов’язані бути при своїх батальйонах і стояти в залишених між ними проміжках; їх завдання — прикривати фланг кожного батальйону, але, можливо, я приєднав би їх до запасних пікінерів. Це вирішується за обставинами. Начальнику всієї бригади я відводжу місце або між першою і другою лініями батальйонів, або попереду між першим батальйоном зліва і запасними пікінерами; при ньому знаходяться 30–40 добірних солдатів, досить тямущих, щоб передати його накази, і досить сильних, щоб захистити його від ворожого нападу; тут мають бути стяг і музиканти.