Про військове мистецтво

Такий бойовий порядок бригади, яка стоїть на лівому крилі і становить половину мого війська; воно розташоване на просторі в 541 лікоть завширшки і, як я вже говорив, 200 ліктів в глибину, не рахуючи ще близько 100 ліктів в глибину, які припадуть на частку запасних пікінерів, які охороняють нестройові частини. Абсолютно так само побудується й інша бригада на правому крилі; між бригадами залишається вільний простір в 30 ліктів, який захищається декількома гарматами, а за ними слідує командувач з головним прапором, музикою і добірним загоном в 200 осіб, головним чином, піхоти, з яких принаймні десять або більше можуть виконувати будь-який наказ. Командувач має бути так озброєний, щоб він міг, залежно від обставин, їхати верхи або йти пішки на чолі війська.

Рис. 4

Для облоги фортець досить мати при війську 10 гармат, що стріляють ядрами вагою не більше 50 фунтів, але в полі вони служили б у мене не стільки для бою, скільки для захисту табору. Всю решту артилерії я б склав з десятифунтових знарядь, які, на мою думку, зручніші за п’ятнадцятифунтові, і розташував би її перед фронтом війська, якщо тільки за особливістю місцевості не можна так поставити її на флангах, щоб цілком забезпечити від нападу ворога. Бойова побудова, яку я вам щойно описав, поєднує вигоди грецької фаланги і римського легіону. Попереду густими, зімкнутими рядами стоять піки, тож при наступі на ворога або при обороні цілком можливо, за прикладом грецької фаланги, поповнювати спад передніх шеренг людьми, що стоять позаду.

З іншого боку, якщо ворожий удар такий сильний, що фронт пік буде прорвано і доведеться відступити, вони увіллються до вільного простору між батальйонами другої лінії і, з’єднавшись з ними, відновлять бій єдиною масою. Якщо вони і тут будуть розбиті, то можуть тим же порядком знову відійти і знову почати бій вже втретє. Таким чином, при цьому порядку бій ведеться і поновлюється одночасно і за грецьким, і за римським зразком.

Втім, навряд чи можна уявити собі військо більш потужне: начальників у нього безліч, обидва крила його більш ніж достатньо захищені всіма видами зброї. Єдине слабке місце — це тил, з обозами і нестройовими частинами, та й тут для захисту поставлені на фланзі загони запасних пікінерів. Вони готові відбити будь-який напад, звідки б він не прийшов. Що стосується тилу, то насправді і він захищений від удару, так як жодний ворог не може бути таким сильним, щоб напасти на тебе з усіх боків одночасно; якщо такий ворог знайдеться, з ним взагалі нічого воювати.

Нехай противник буде навіть втричі сильнішим, а війська його облаштовані не гірше за наші, він неминуче послабить себе, намагаючись оточити нас з різних боків, і варто прорвати його в одному місці, щоб все пішло прахом. Напади кінноти, якщо вона навіть сильніша за нашу і здолає її, боятися нема чого, так як піки відіб’ють будь-яку атаку. Начальники поставлені так, що їм зручно розпоряджатися і передавати отримані накази.

Проміжки між батальйонами і між шеренгами не тільки дозволяють одній частині військ пройти крізь лінії іншої, а й дуже зручні для пропуску воїнів, що прибули з наказами командувача. Військо наше, як і римське, має налічувати близько 24 000 осіб; допоміжні сили, приєднані до наших двох бригад, мають бути облаштовані за їхнім зразком, так само як союзницькі війська шикувалися і билися за прикладом римського легіону. При бойовому порядку, який я вам щойно пояснив, це дуже просто: якщо ви підсилюєте ваше військо ще двома бригадами або подвійною кількістю солдатів, вам треба тільки пропорційно подовжити бойову лінію, поставивши 20 батальйонів замість 10, або збільшити глибину фронту — залежно від дій ворога або від умов місцевості.

ЛУЇДЖІ. Знаєте, пане, я вже ніби бачу це військо і горю бажанням подивитися на нього в справі. Я ні за що в світі не хотів би, щоб ви були Фабієм Максимом, уникали б ворога і відкладали бій. Я б обурювався вами ще більше, ніж римляни Фабієм.

ФАБРІЦІО. З цього приводу не хвилюйтеся. Хіба ви не чуєте грому гармат? Наші відкрили вогонь, але заподіяли ворогові лише незначної шкоди. Запасні веліти виступають тепер разом з легкою кіннотою і з криком відчаю кидаються на ворога, розсипаючись якомога ширше. Ворожа артилерія дала один залп, але снаряди пронеслися через голови нашої піхоти і не заподіяли їй ніякої шкоди. Щоб перешкодити їй вистрілити вдруге, наші веліти і кіннота вже напали на неї, ворог рушив їм назустріч, і як нашим, так і ворожим гарматам доводиться замовкнути.

Подивіться, як мужньо б’ються наші воїни, яка міцна в них дисципліна, вироблена постійними військовими вправами і вірою у військо, яке йде за ними слідом. Ось воно мірним своїм кроком, в повному бойовому порядку виступає разом з важкою кіннотою назустріч противнику. Наша артилерія, щоб пропустити його, відходить на місця, щойно очищені велітами. Полководець надихає воїнів, обіцяючи їм вірну перемогу. Ви бачите, що веліти і легка кіннота відійшли, розташувалися по боках військ і вичікують, чи не можна налетіти на противника з флангу.