3 Неправду говорить кожний до ближнього свого; уста улесливі говорять від серця лукавого.
4 Вигубить Господь уста облесливі і язик чванливий.
5 Тих, що говорять: «Язиком нашим переможемо, уста наші з нами, хто нам Господь?»
6 Ради страждання вбогих і зітхання бідних, нині воскресну, говорить Господь, стану спасінням людей і виявлю його.
7 Слова Господні — слова чисті, срібло очищене від землі, сім раз перетоплене.
8 Ти, Господи, збережеш нас і захистиш нас від роду цього і повік.
9 Навкруги нечестиві ходять, коли безбожні підносяться між синами людськими.
2 Доки, Господи, забуватимеш мене докраю? Доки відвертатимеш лице Твоє від мене?
3 Доки носитиму думи мої в душі моїй і муки в серці моїм день і ніч? Доки буде підноситися ворог мій наді мною?
4 Зглянься і почуй мене, Господи, Боже мій. Просвіти очі мої, щоб я не заснув на смерть,
5 щоб не сказав ворог мій: «я переміг його» та щоб не зраділи вороги мої, коли б я похитнувся.
6 Я ж на милість Твою надіюся, серце моє радітиме спасінням Твоїм. Славитиму Господа, що добро вчинив мені, і співатиму імені Господа Всевишнього.
1 Сказав безумний в серці своїм: «Бога нема». Впали в розпусту, опоганилися в ділах своїх; не стало, хто б чинив добро.
2 Господь поглянув з неба на синів людських, щоб побачити, чи є розумний, що шукає Бога?
3 Та всі заблудили, всі нікчемні стали; нема, хто б чинив добро, нема ні одного.
4 Невже не прийдуть до розуму всі, що роблять беззаконня, заїдають людей моїх, наче б хліб їли, і Господа не призивають?
5 Вони настрашаться там, де немає страху. Бо Господь між родом праведним.
6 Ви насміялися над вірою праведника, що Господь надія його.
7 Хто дасть від Сіона спасіння Ізраїлеві? Коли поверне Господь із неволі народ Свій, тоді зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль.
Господи, помилуй
1 Господи, хто житиме в оселі Твоїй? Хто домуватиме на святій горі Твоїй?
2 Той, хто поводить себе чесно, по правді робить і чисту правду говорить.
3 Той, хто не улещує язиком своїм, не чинить ближньому своєму зла і не слухає наклепів на ближніх своїх.
4 Той, що в його очах нікчемні лукаві, а в пошані ті, що бояться Господа. Той, що, давши слово ближньому, не відмовляється.
5 Хто не дає срібла свого на нечесний прибуток і не приймає підкупів проти безвинного. Хто так поводить себе, той не захитається повіки.
1 Охорони мене, Господи, бо я на Тебе надіюся.
2 Я сказав Господеві: «Ти Господь мій! В Тобі все добро моє».
3 Святим, що на землі Його, виявив Господь усі бажання Свої в них.
4 Нехай примножуються скорботи в тих, що біжать до ідолів, я ж не принесу їм жертви кривавої і не спом’яну імен їх устами моїми.
5 Господь— частина насліддя мого і чаші моєї. В Тобі, Господи, доля моя.
6 Межі мої пройшли в гарних країнах, насліддя моє приємне для мене.
7 Славитиму Господа, що просвітив мене, бо навіть і вночі навчає мене серце моє.
8 Повсякчас бачу я Господа перед собою, бо Він праворуч мене, і я не похитнуся.
9 Тому радіє серце моє і веселиться язик мій, навіть тіло моє спочиває на надії,
10 що Ти, Господи, не залишиш душі моєї в пеклі і не даси Святому Твоєму зазнати зотління.
11 Ти покажеш мені дорогу життя; перед лицем Твоїм повнота радости і в правиці Твоїй щастя вічне.
1 Почуй, Господи, правду мою, уваж на благання моє, вислухай молитву мою із уст нелукавих.
2 Від Тебе Самого нехай вийде суд мій. Очі Твої нехай споглянуть на правоту.
3 Ти випробував серце моє, вислідив мене вночі. Ти переглянув мене і не знайшов у мені неправди; думки мої не розходяться з устами моїми.
4 В ділах людських, за словом уст Твоїх, я охоронив себе від дороги гнобителя.
5 Утверди стопи мої на стежках Твоїх, щоб не хиталися ноги мої.
6 Тебе благаю, бо Ти вислухаєш мене, Боже. Нахили вухо Твоє до мене і вислухай слова мої.
7 Покажи дивну ласку Твою, Спасителю тих, що надіються на Тебе, від противників правиціТвоєї.
8 Охорони мене, Господи, як зіницю ока, в захистку крил Твоїх.
9 Стережи мене від безбожних, що нападають на мене, від ворогів душі моєї, що оточили мене.
10 Ожиріло серце їх, устами своїми згорда промовляють.
11 Скрізь нас обступили, вставились очима своїми, щоб повалити нас на землю.