Шуанська балада

Розпочав він майже сам, з Мерсьє та жменькою таких, як він, відчайдухів, розбійників, не маючих притулку та душевного спокою. Йому було самотньо в школі, самотньо й зараз, коли його товариші зі зброєю стоять навколо нього, і він завжди буде самотнім, навіть тоді, а особливо - коли його оточить ціла армія. Що таке конспіративна армія? Два слова, які охоплюють тисячі людей без імен і облич, людей, які можуть у будь-який момент кинути все це до біса і піти додому, щоб добре поїсти і добре спати з жінкою! У Парижі, потім у всій Франції були відомі тільки його ім’я та особисті дані, точні, точніші і з кожним роком все більш дорогі. У якийсь момент ціна на його голову зросла до такої суми, що жертва, за якою точиться полювання, починає замислюватися, чи не варто було б продатися самій.

Але це прийшло пізніше. Наразі він був самотньою твариною, вічним утікачем, який ховався серед доісторичних дольменів, перебігає крізь заходи сонця, як чорний силует на червоному обрії в ляльковому театрі, любитель ночі, він спав де тільки міг, на траві, в печері, в селянській хаті, втомлений, брудний, зацькований і боляче кусючий, до крові, в горло, стільки разів, скільки можна, з тою надприродною швидкістю, з якою кусає загнаний в кут вовк.

Шуан просить Діву Марію благословити його зброю (тогочасна гравюра)

Його загін стрімко зростав. До нього приєднувалися головним чином селяни, які ненавиділи республіку і мали з нею певні рахунки чи борги, злочинці-втікачі, скривджені городяни, люди зі схильністю до грабіжництва, контрабандисти, дезертири з республіканської армії, рибалки, дрібні орендарі, яким "блакитні" (так, від кольору мундирів, в Бретані називали урядові війська ) ґвалтували дружин і т.д. Звісно, ​​не тільки добровільно, хоча апологети Кадудаля "голову давали" за те, що серед його підлеглих були лише ідейні добровольці. Шкода, що хтось свого часу не сприйняв це "давання" серйозно, бо легко довести, що вербувальники Жоржа бігали по країні, пропонуючи триста франків за вступ і обіцяючи постійну платню. Почалося із закликів "захищати священиків", а закінчилося примусовим призовом, коли вже не було потреби нікого захищати. У якийсь момент своєї партизанської діяльності Кадудаль силою захопив в окрузі усіх неодружених чоловіків, яким було п’ятнадцять років і більше!

Інша справа, що він намагався бути батьком для своїх людей, вимогливим і суворим, але справедливим. Але найбільш вимогливим і суворим він був до себе. Повстанці любили Кадудаля за те, що він розмовляв їхньою мовою і був селянином, як більшість з них, що він не зводив їх до худоби та гарматного м’яса, а надавав їм статус почесних борців за віру та традиції, він шанував Діву Марію та Святу Анну. і, очевидно, не мотивувався особистими інтересами. Його співробітники називали його "мсьє Жорж", а нижчі підлеглі називали його "татом Гедеоном". Великий суддя Ізраїлю Гедеон, і сам син селянина, переміг мадіанітян лише з трьома сотнями людей і звільнив свій народ від загрози. Кадудаль розглядав прізвисько як пророцтво, а не як символ історичної науки. Єврей Гедеон не збирав до себе натовпи, а проводив ретельний відбір, вибираючи кращих із кращих — він спостерігав, як його люди втамовують спрагу в річці, і взяв із собою лише ті три сотні, які, стоячи на колінах і п'ючи воді при березі, не переставали дивитися з боку на бік і ніколи не випускали своїх мечів з рук. Жоржеві вода служила виключно для пиття.

Поки не набрав сили, він ловив на дорогах невеликі патрулі або кур'єрів і посилав їх гризти пісок до могил. Потім почав цькувати скромніші польові гарнізони. У відповідь французький правлячий Конвент надіслав своїх емісарів, які руйнували церкви, розбивали статуї святих і вбивали живих священиків, поширюючи антирелігійну та про-революційну пропаганду, використовуючи вогняні слова та вогняні факели.

Повстання Кадудаля відрізнялося від повстань, які ще тліли у Вандеї, Бретані, Нормандії, Пуату та Анжу, своїм народним характером. Всюди лідерами були аристократи: д'Аутішан, д'Антіньє, де Скепо, де Шатійон, де Буагі і де Фротте, тільки в Морбіані найвідоміший вождь (там було кілька "шуанських легіонів", Кадудаль очолював один, що діяв біля Оре), він не мав "де" перед своїм ім'ям і був звичайним селянином. Хоча згодом у його штаті було кілька "уроджених" і слухняних (!) йому шевальє, більшість загону завжди складали плебеї. Конфлікт між Гедеоном і знатними вождями наростав з початку повстання.