Смарагдова книга

— По-перше, треба стукати, — мовила вона суворо. — По-друге, ви маєте почекати, поки вас запросять. По-третє, ви не повинні з’являтися перед господарями з розкошланим волоссям. І по-четверте, не містер і місіс Бернард, а мем і сер.　

— Так, мем, — мовила перелякана служниця. — Тоді я піду по пиріг.　

Люсі, зітхнувши, подивилася їй услід.　

— Не думаю, що колись звикну до цього імені…

ПОДЯКА

Так, я знаю — з цим я спізнилася, і добряче спізнилася. Хай там як, але ніколи не пізно це зробити. Так багато тих, хто утримував мене в останні місяці від стрибка з мосту, що я й не здолаю всіх перерахувати. Найбільше я вдячна:　

Хрістіані Дюрінґ, яка виносила цю книгу зі мною і мучилася тими ж болями (і неспанням), що і я. Кращої повитухи для книги годі й шукати. Я дякую їй, що не почувалася самотньою весь цей час.　

Петрі Германнс, моїй скелі посеред бурхливого моря.　

Єві Фьоллер, іншій моїй скелі.　

Даніелі Керн — їй слід було б вручити медаль за поширення гарного настрою.　

Ліні й Меліссі з сайту www.die-edelstein-trilogie.blogspot.com: цей чудовий сайт вони вели з такою чарівністю, дотепністю і стилем, що я б приревнувала, якби це не стосувалося моїх власних книг.　

Леоні, яка завдала собі на плечі чимало моєї роботи.　

Леоні, Лотті, а надто Гайді за творчий пошук нових ідей, зокрема за кляту сцену з балом.　

Гаральду, що перейнявся моїми ілюзіями про кров, яка дико юшить із рани, завданої шпагою, і точно пояснив, де проходить аорта і витікає життя з Ґвендолін.　

Моїй мамі, яка завжди була з нами поряд.　

І, звісно, Френку. За все.　

Кращій за всіх Моні Кремер із книгарні «Кгетег» у Гарені, трьом неперевершено милим дівчатам з «Vorreyer» — Клауді, Сильвії та Діані Форрайєр-Маддельс; Коссі, Камелін, Юліані, Тіні, Рікі, Генріці та всім іншим друзям, чудовим колегам, чарівним книжним блогерам, книгогризам і всім незнайомим людям: ДЯКУЮ! За численні «Не стрибай!» — електронні листи, несподівані повідомлення та обнадійливі слова, листівки й листи — вони завжди надходили слушної миті.　

Я зроду не отримувала так багато подарунків — від саморобних альбомів і філіжанок з гарними побажаннями, натхненних книг, музики, шоколадок, горішків і шампанського до неймовірних малюнків — над кожним пакунком я умлівала від розчулення.　

А шампанське зараз же випивала.　

Насамкінець хотіла б подякувати всім дівчатам (і Нікові), які так довго чекали на «Смарагдову книгу» — ваші захоплення, інтерес, ваше нетерпіння і любов до Ґвендолін і Ґідеона величезні. Те, що так і не дійшло до ляпаса Ґідеонові, хоча я вам обіцяла, я вельми шкодую, — але коли випала нагода, Ґвендолін просто не змогла здолати саму себе, а я не могла її до цього змусити.　

СПИСОК ОСНОВНИХ ДІЙОВИХ ОСІБ

З родинними відносинами, які вже не зовсім відповідають істині

У ТЕПЕРІШНЬОМУ:　

Монтрози:

Ґвендолін Шеферд,

мандрівниця в часі, у Колі Дванадцяти — Рубін.　

Грейс Шеферд,

мати Ґвендолін.　

Нік

і Кароліна Шеферд, молодші брат і сестра Ґвендолін.　

Шарлотта Монтроз,

сестра у перших Ґвендолін.　

Гленда Монтроз,

мати Шарлотти, старша сестра Ґрейс.　

Леді Арієта Монтроз,

бабуся Ґвендолін і Шарлотти, мати Ґрейс і Ґленди.　

Маделейн (Медді) Монтроз,

двоюрідна бабуся Ґвендолін (частіше її називали тіткою), сестра покійного лорда Монтроза.　

Містер Бернард,

слуга Монтрозів.　

Ксемеріус,

дух демона у формі кам’яної горгульї.　

У середній школі Сент-Леннокса:

Леслі Гей,

найкраща подруга Ґвендолін.　

Джеймс Оґаст Переґрін Пімплботтом,

шкільний привид.　

Синтія Дейл,

однокласниця.　

Гордон Гельдерман,

однокласник.　

Містер Вітмен,

учитель англійської мови та історії.　

Містер Джиллс,

директор школи.　

У штаб-квартирі Вартових у Темплі:　

Гідеон де Віллерз,

уміє, як і Ґвендолін, мандрувати в часі.　

Фальк де Віллерз,

його двоюрідний дядько, Великий Магістр Ложі графа Сен-Жермена, Вартовий.　

Містер Марлі,

адепт першого рівня.　

Томас Джордж,

член Ложі, Внутрішнє Коло.　

Доктор Джейк Вайт,

лікар і член Ложі, Внутрішнє Коло.　

Хлопчик Роберт,

його покійний син.　

Мадам Россіні,

кравчиня Вартових.　

Місіс Дженкінс,

секретарка.　

У МИНУЛОМУ:

Граф Сен-Жермен,

мандрівник у часі й засновник Ложі Вартових, Смарагд у Колі Дванадцяти.　

Міро Ракоці,

його духовний брат і друг, знаний також як Чорний Леопард.　

Лорд Аластер,

пращур графа ді Мадрон, представник Флорентійського Альянсу.　

Сер Альберт Алкотт,

перший секретар Вартових.　

Лукас Монтроз,

дід Ґвендолін.　

Лорд Бромптон,

знайомий і меценат графа.　

Леді Лавінія,

вдова з непевними життєвими принципами.　

Марґрет Тілні,