Читаем Смарагдова книга полностью

— Так, тепер ми принаймні знаємо, звідки походить вислів «Кожна білка — це дідько хвостатий»![69] — сказала Леслі. — Бажаю йому згнити в підвалах Вартових. О, Синтія, ридма ридаючи, біжить ховатися в туалет, — вона засміялася. — Хтось має розповісти Синтії про Шарлотту, можу присягнутись, їй одразу стане краще. До речі, де твоя кузина? — Леслі обернулася, шукаючи її поглядом. 

— В онколога! — пояснила я. — Ми спробували натякнути тітці Ґленді, що є й інші причини нудоти, зеленого кольору обличчя, поганого настрою і жахливого головного болю у Шарлотти. Але про похмілля моя тітка не чула ні слухом ні духом, тільки не у її безпомильної дочки. Вона переконана, що в Шарлотти лейкемія. Або пухлина мозку. Сьогодні вранці вона не хотіла вірити в чудесне зцілення, хоч тітка Медді й натякнула їй про підлітків і алкоголь. 

Леслі захихотіла. 

— Я знаю, це гидко, але можна ж трішки позловтішатися, не псуючи собі карму, га? Ну зовсім трішечки. І тільки сьогодні. Від завтрашнього дня ми будемо добре ставитись до Шаролотти. Може, ми зуміємо звести її із моїм кузеном… 

— Так, якщо хочеш потрапити в пекло, можеш продовжувати. 

Я витягнула шию, щоб через голови подивитися на Джеймсову нішу. Там було порожньо. І хоча я не очікувала нічого іншого, це мене вразило. Леслі взяла мене за руку. 

— Його там немає, правда? 

Я похитала головою. 

— Отже, твій план спрацював. Ґідеон колись таки стане вправним лікарем, — сказала Леслі. 

— Я сподіваюся, ти не ридатимеш через цього плюгавого сноба? — Ксемеріус перекинувся у мене над головою. — Завдяки тобі він отримав довге, повноцінне життя, за яке, без сумніву, зведе з глузду купу народу. 

— Ага, знаю, — мовила я і шморгнула. 

Леслі простягнула мені носовичок. Потім вона побачила Рафаеля і помахала йому. 

— До того ж у тебе є я. На решту твого вічного життя, — Ксемеріус зачепив мене вологим поцілунком. — Я набагато крутіший. І небезпечніший. І корисніший. І я буду з тобою, навіть коли твій безсмертний друг років за двісті-триста почне смалити халявки до іншої. Я — найбільш відданий, красивий і розумний супутник, якого тільки можна побажати. 

— Так, я знаю, — сказала я знову, спостерігаючи, як Рафаель і Леслі вітають одне одного — трьома обов’язковими поцілунками в щоку, які Рафаель видавав за типово французькі. Їм постійно вдавалося стукатися головами. 

Ксемеріус нахабно посміхнувся. 

— Та якщо ти почуваєшся самотньо, то, може, купиш кота? 

— Пізніше, — зауважила я. — Коли я житиму вже не вдома і якщо ти добре пово… — я затнулась. 

Просто переді мною, зі стіни класної кімнати місіс Каунтер оприявнилася темна постать. Над пошарпаною оксамитовою накидкою витягувалася худа шия, а згори на мене дивилися чорні, сповнені ненависті очі графа ді Мадрон, відомого під іменем Дарта Вейдера. 

Він миттю сипонув лайками. 

— Нарешті я знайшов тебе, демоне з сапфіровими очима! Невтомно снував я зі століття в століття, шукаючи тебе і таких, як ти, бо присягнувся, що знищу вас, а Мадрони ніколи не ламають присягу. 

— Це твій друг? — запитав шокований Ксемеріус. 

— А-а-агр-р-р! — гаркнув привид, вихопив з-за пояса меч і, гойдаючись у повітрі, кинувся на мене. — Твоя кров напоїть землю, демоне! Мечі Священного Флорентійського Альянсу прошиють тебе… 

Він розмахнувся, щоб завдати удару, який відтяв би мені руку, якби це не був примарний меч. Але я все одно здригнулася. 

— Гей-гей, друзяко, не гарячкуй, — кинув Ксемеріус і приземлився просто біля моїх ніг. — Бачу, ти погано уявляєш собі демонів. Це — людина, хай навіть дуже своєрідна, і твій дурнуватий примарний меч не може їй нічого заподіяти. Якщо хочеш убивати демонів, можеш спершу спробувати щастя зі мною. 

Дарт Вейдер зніяковів, але одразу заговорив рішучим басом: 

— Я ніколи не відступлю від сатанинського створіння, поки не виконаю своєї місії. Я прокляну кожен її подих. 

Я зітхнула. Який жах! Решту життя бачити, як Дарт Вейдер огинається біля мене і плете якусь кровожерну маячню. Я провалю іспити, бо він безупинно сопітиме мені на вухо, він зіпсує мій випускний вечір, і моє весілля, і… здається, Ксемеріус подумав про те саме. Щиро і віддано він глянув на мене знизу вгору. 

— Слухай, а можна я його з’їм? 

Я посміхнулася йому. 

— Ти так щиро про це просиш, що я не можу тобі відмовити! 

Перейти на страницу:

Похожие книги

Аквамарин
Аквамарин

Это всё-таки случилось: Саха упала в бассейн – впервые в жизни погрузившись в воду с головой! Она, наверное, единственная в городе, кто не умеет плавать. 15-летняя Саха провела под водой четверть часа, но не утонула. Быть может, ей стоит поблагодарить ненавистную Карилью Тоути, которая толкнула ее в бассейн? Ведь иначе героиня не познакомилась бы с Пигритом и не узнала бы, что может дышать под водой.Герои книги Андреаса Эшбаха живут в Австралии 2151 года. Но в прибрежном городе Сихэвене под строжайшим запретом многие достижения XXII века. В первую очередь – меняющие облик человека гаджеты и генетические манипуляции. Здесь люди всё еще помнят печальную судьбу вундеркинда с шестью пальцами на каждой руке, который не выдержал давления собственных родителей. Именно здесь, в Сихэвэне, свято чтут право человека на собственную, «естественную» жизнь. Открывшаяся же тайна превращает девушку в изгоя, ей грозит депортация. И лишь немногие понимают, что Саха может стать посредником между мирами.Андреас Эшбах (родился в 1959 году) – популярный немецкий писатель-фантаст, известный своим вниманием к экологической тематике; четырехкратный обладатель Немецкой научно-фантастической премии имени Курда Лассвица. Его романы несколько раз были экранизированы в Германии и переведены на десятки языков. А серия «Антиподы», которая открывается книгой «Аквамарин», стала одной из самых обсуждаемых на родине автора. Дело не только в социально-политическом посыле, заложенном в тексте, но и в детально проработанном мире далекого будущего: его устройство само по себе – повод для размышления и обсуждения.

Андреас Эшбах , Наталия Александровна Матвеева , Наталья Александровна Матвеева , Оксана Головина , Татьяна Михайловна Батурина

Зарубежная литература для детей / Остросюжетные любовные романы / Современные любовные романы / Самиздат, сетевая литература / Детская фантастика
Академик Вокс
Академик Вокс

Страшная засуха и каменная болезнь иссушили земли Края, превратили Каменные Сады в пустошь, погубили все летучие корабли. Нижним Городом правят молотоголовые гоблины — Стражи Ночи, а библиотечные ученые вынуждены скрываться в подземном Тайнограде. Жители Санктафракса предчувствуют приближение катастрофы, одного Верховного Академика Вокса это не пугает. Всеми забытый правитель строит хитроумные злокозненные планы на будущее, и важная роль в них отводится Плуту Кородеру, Библиотечному Рыцарю. Плут все бы отдал за то, чтобы воздушные корабли снова бороздили небо Края, а пока ему предстоит выдержать немало испытаний, опасных и неожиданных: рабство у Гестеры Кривошип, отвратительная роль предателя, решающую схватку с беспощадными шрайками в туннелях Тайнограда...

Крис Риддел , Пол Стюарт

Зарубежная литература для детей / Детская фантастика / Книги Для Детей