У дзен-буддизмі є вислів: «Уважно стеж за тим, що під ногами». Звісно, ці слова мають і буквальне значення, проте вони також означають, що той, хто нехтує своєю ходою, не знає себе і не відає, куди прямує його життя. На перший погляд це може здатися перебільшенням, проте саме така дрібниця неабияк упливає на життєвий уклад.
Коли заходите до власної оселі, зніміть взуття й охайно поставте його біля вхідних дверей. Просто зробіть це. Вам знадобиться не більше трьох секунд.
Якщо будете розвивати в собі цю звичку, ваше життя стане на диво чіткішим і впорядкованішим. Така дрібниця робить життя кращим. Це — людська природа.
Отже, перше, що слід зробити, — звернути увагу на ступні.
Вишиковуючи рівненько взуття, ви робите наступний крок назустріч меті.
5. Викиньте геть непотріб
Перш ніж придбати щось нове, позбудьтеся старого.
Коли щось іде не так, ми починаємо думати, що нам чогось бракує. Якщо хочемо змінити ситуацію, у якій опинилися, перш ніж щось придбати, слід чогось позбутися. Це — основоположний принцип простого життя.
Відкиньте всі прихильності. Відпустіть припущення. Зменште кількість речей. Жити просто — означає також позбутися фізичної і духовної ноші.
Дивовижно, наскільки краще ми себе відчуваємо, добряче виплакавшись. Сльози вимивають увесь тягар, який ви носили в серці. У вас з’являються сили зробити ще одну спробу. Я завжди вважав, що поняття «просвітлений розум» у буддизмі, що позначається японськими ієрогліфами «чистий розум», пов’язане з цим так званим очищенням духу.
Позбутися душевного й фізичного тягаря, як і майна, що нас обтяжує, надзвичайно складно. Інколи це може бути болючим, так, ніби ми прощаємося з дорогою нам людиною.
Проте якщо хочете покращити справи, якщо бажаєте жити з легким серцем, мусите почати позбуватися речей. Тієї миті, коли щось відпускаєте, ви впускаєте у своє життя новий достаток.
6. Наведіть порядок на столі
Стіл — це дзеркало думок.
Погляньте на робочі місця у своєму офісі. Люди, які підтримують чистоту на письмовому столі, зазвичай знаються на своїй справі. А власники столів, де завжди панує безлад, навпаки, радше непостійні, їм важко зосередитися на роботі.
Коли все летить шкереберть, упорядкуйте стіл. Коли щось не так, спробуйте навести в тому лад. Перш ніж закінчити заплановану на сьогодні роботу, приберіть на столі. Ті, у кого це стало звичкою, мають ясніший розум. Вони спроможні повністю зосереджуватися на роботі, не відволікаючись ні на що.
Монахи прибирають дзенські храми щоранку й щовечора. Ми прибираємо від усього серця, але робимо це не тому, що храм брудний. Ми прагнемо, щоб сяяла не лише святиня, а завдяки прибиранню очищаємо й власний розум.
Із кожним помахом мітли змітається пил з ваших думок.
Із кожним рухом швабри ваше серце сяє яскравіше.
Це стосується й письмового стола на роботі, й кімнат у вашій оселі. Не дозвольте тривогам та проблемам відволікати вас — щоб мати жвавий розум, насамперед упорядкуйте все довкола себе.
7. Приготуйте горнятко смачної кави
Шкодуючи зусиль, ми позбавляємо себе насолод життя.
Що ви робите, коли хочеться випити чашку кави? Якщо ви вдома — достатньо просто увімкнути кавоварку. Якщо ж ні, купуєте дешеве горнятко кави. І те, й інше — цілком звична справа.
Та спробуйте уявити інший сценарій.
Спершу ви йдете до лісу й збираєте там дрова. Потім розпалюєте вогнище й кип’ятите воду. Поки мелете кавові зерна, зводите до неба очі та промовляєте: «Який же сьогодні прекрасний день!»
Приготована в такий спосіб кава смакує набагато краще за напій з кавомашини. А все тому, що кожний крок був утілений у життя: збирання дров, розпалювання вогню, подрібнення зерен... У цих процесах немає ні крихти стороннього. Це те, що я називаю життям.
Життя потребує часу й зусиль. Іншими словами, коли ми їх шкодуємо, то тим самим позбавляємо себе життєвих насолод.
Час від часу скуштуйте зворотний бік комфорту.
8. Старанно підносьте ручку до паперу
Зазирніть усередину.
Дзенські монахи завжди захоплювалися каліграфією й живописом.
То ж яку роль відіграють каліграфія й живопис у дзенській практиці? Ми не прагнемо лишити по собі твір нев’янучої цінності й не намагаємося звеличити свої навички та вміння, це радше спроба виразити себе завдяки мистецтву.
От, наприклад, каліграфія відомого дзенського монаха Іккю славиться невимовною глибиною. Те саме стосується пейзажів японського ченця Сессю, у яких розмиті хвилі туші несуть його істинний дух.
Можна сказати, що їхня каліграфія й малюнки — це їхня справжня сутність.