Александр Сергеевич Пушкин
Граф Нулин
«Марьина роща» — первое крупное произведение журналиста. Материал для него автор начал собирать с 1930 года, со времени переезда на жительство в этот район. В этой повести-хронике читатель пусть не ищет среди героев своих знакомых или родственников. Как и во всяком художественном произведении, так и в этой книге, факты, события, персонажи обобщены, типизированы.Годы идут, одни люди уходят из жизни, другие меняются под влиянием обстоятельств… Ни им самим, ни их потомкам не всегда приятно вспоминать недоброе прошлое, в котором они участвовали не только как свидетели-современники. Поэтому все фамилии жителей Марьиной рощи, упоминаемых в книге, изменены, и редкие совпадения могут быть только случайными.
Василий Андреевич Жуковский , Евгений Васильевич Толкачев
СодержаниеПовесть:Далия Трускиновская. Ономаст [Окончание]Рассказы:Ольга Быкова. Билет в Монро Ефим Гаммер. Альтернет Влади Смолович. Фотонные грезыДмитрий Раскин. Линда, генномодифицирующий скальпель и планета Дронт Миниатюры:Леонид Ашкинази. Вавилонская библиотека Фредди Ромм. Вторая попытка Переводы:Раймонд Ф. Джоунс. Коммерческая тайнаЭссе:Валентин Мач. Антинаучная статья: [Об эвристическом мышлении]Наука на просторах Интернета:Шимон Давиденко. Может ли наука ошибаться?: [Переводы материалов из сетевого научно-популярного издания Live Science] Стихи:Марк Полыковский: Венок сонетов Цурэна
Владимир Мач , Влади Смолич , Леонид Ашкинази , Марк Полыковский , Шимон Давиденко
ДУША НАПОВНЕНА ПОЕЗІЄЮПереді мною перша поетична книжка Валентина Кудрицького, якій він дав назву "А листя падають". Таку назву він пояснює тим, що має солідний вік, і ця збірка стала його своєрідним творчим звітом перед самим собою /в першу чергу/ і перед читачем.Народився автор на Житомирщині серед мальовничої природи, яка надихнула його /як і його землячку -/Лесю Українку/ на поетичний лад, глибоко зачепивши ще в юності струни душі.Тому більшість його поезій присвячені найкращим людським почуттям /і в першу чергу/ любові до найсвятішого на світі - до Жінки.Струни його серця дзвенять таким ліризмом, глибиною щирості і правди. Манера його письма наближається до пісенно - народної творчості, а тому його поезія самобутня, без нашарувань впливу ззовні. Хоча в деяких інколи чути знайомі інтонації, зустрічаються вже знайдені поетичні образи.Але це лише збагачує його твори, не перекриваючи його світосприйняття.Поряд із ліричними творами автор пише гумористичні і сатиричні, в яких гостро відгукується на проблеми сьогодення. Серед них - байки, частівки, сатиричні куплети. І в них він яскраво демонструє майстерне володіння словом. Дістається в його гуморесках бюрократам, хапугам, ледарям і новоспеченим олігархам і всіляким прой дисвітам. В цій збірці є твори і з елементами еротики. Але автор в них не переступає межу дозволеного, дотримуючись моральних канонів. Історія багата на імена поетів, які не обійшли і цю грань творчості.А тепер читачеві хочу сказати, що автор не професійний поет. Свого часу він закінчив будівельний технікум і все життя працював на будовах України, Сибіру. І часто після праці біля багаття читав свої вірші товаришам, які називали його "наш поет".Життєвий досвід, зустрічі з поетами Павлом Тичиною, Володимиром Сосюрою, Сільвою Капутікян, Знайомство з Василем Симоненко, Станіславом Жуковським, Миколою Сингаївським та багатьма іншими допомогли йому сформувати власне світобачення, свою манеру письма, свій образний стиль. І хоча автор дав збірці назву з осінніми інтонаціями, душа його, як в юності молода, і струни серця знову чекають в образі дівчини красуню - весну. Хочеться побажати читачеві самому переконатись в щирості цих слів.Заслужений діяч мистецтв України МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
Валентин Александрович Кудрицкий , Валентин Олександрович Кудрицкий , Валентин Олександрович Кудрицький
В настоящее издание вошли три первых авторских сборника стихов («Гимны», Hymnen, 1890, «Пилигримы», Pilgerfahrten, 1891 и «Альгабал», Algabal, 1892) выдающегося немецкого поэта Штефана Георге (Stefan George, 1868–1933), одного из основателей европейского литературного модернизма. Перевод: Нестор Пилявский
Штефан Георге