Читаем Страта голодом полностью

*10. Спів модерного раба: .(Фолкльорний спів з підсовєтського режиму) // Америка [Філадельфія]. – 1949. – 4.48. – 17 черв. – Підпис: С.Старко.

*11. Кобзар у фраку // Український Робітник. – 1949. – Ч.41. – 21 жовт. – Підпис: Семен Старко.

*12. [Те саме] // Америка. – 1949. – Ч.83 - 84. – 21 жовт. – Підпис: Семен Старко.

Стаття про бандуриста-віртуоза Василя Ємия.

*13. Ми йдемо Твоїм шляхом, Тарасе! (Допис про шевченківське свято) // Америка. – 1950. – 7 квіт. – Підпис: Семен Старко.

*14. Українська Каліфорнія святкує пам'ять Тараса Шевченка // Українські Вісті [Новий Ульм]. – 1950. – 20квіт. – Підпис: С. Ст.

*15. Заслуги ПАУК // Свобода. – 1951. – 8 груд. – Підпис: С.Старко.

16. Політичний балянс 1954 року // На Слідах. – Лос-Анджелес, Каліфорнія. – 1955. – Ч.1. – Січ.-лют. – С.3-6.

17. Політичний огляд // На Слідах. – 1955. – 4.2. – Берез. – квіт. – С.3-5.

18. Джерела Української Національної Революції // Там само. – С.20 – 24.

*19. Ювілейна сесія Об'єднаних Націй // Свобода. – 1955. – 4. 132-137.

*20. До проблеми української військової термінології // Український Прометей. – 1958. – 4.5. – 30 січ.

21. Трагедія 44-ої совєтської дивізії: (До історії совєтсько-фінської війни) // Вісті: Орган Крайової Мірави Братства Колишніх Вояків УД-УНА. – 1963. – 4.109. – Берез.

*22. Змова, якої не було: (Про генерала Тухачевського) // Українські Вісті [Детройт]. – 1980. – 4.2. – 10 січ. – Підпис: Мирон Долот.

23. Зустріч з поетом Т.Осьмачкою (Зі щоденника Семена Старова. 10-го квітня 1948 року, Франкфурт-на-Майні) // Українські Вісті [Детройт]. – 1996. – 4.4. – 28 січ.

<p>З ВІДГУКІВ НА АНГЛОМОВНЕ ВИДАННЯ «СТРАТИ ГОЛОДОМ»</p>

«Ця книжка ґрунтується на враженнях з юнацьких літ автора в Україні і на вивченні радянської політики, яка, хай би там що казали радянські чинники, становить не що інше, як безоглядний імперіялізм. Українські вигнанці розкидані тепер по всьому світі. Книжка «Страта голодом» допоможе їм зберегти свою національну ідентичність і надію на день визволення України з теперішньої неволі».

Малколм Маггеридж, англійський журналіст і письменник, що як кореспондент газети «Манчестер Ґардіян» у 1932 – 33 роках один з перших інформував світ про голодомор в Україні.

«Хоч «Страта голодом» і не претендує на якусь особливу літературну вартість, вона варта того, щоб бути поставленою поряд з «Бабиним Яром» Кузнєцова за те, як змальовано в ній майже незбагненну ґолготу України двадцятого сторіччя».

Раймонд Пірсон («Irish Slavonic Studies» (Дублін, Ірлян-дія), 1986, №7).

«Страта голодом» – це унікальне й хвилююче свідчення людини, яка пережила голод 1932-33 років в Україні».

Кетлін Бейтлі («Обозрение», 1985, №16).

«У «Страті голодом» описано голодомор у невеликому селі – одному селі серед тисяч інших. Але книжка ця відображає смертельні страждання, які переживала ціла нація».

Пол Пігічин («Winnipeg Free Press» (Канада), 1985, 23 листоп.).

«Ця книжка – як і ті, що описують гітлерівський голокост, зумисну екстермінацію значної частини населення Камбоджі червоними кхмерами або турецький геноцид супроти вірменів на початку XX сторіччя, – це історія нескінченного суцільного жахіття».

Джозеф Гаррісон («Christian Science Monitor (CLUA), 1985, 25 листоп.).

«Це книжка, якої не можна читати на повний шлунок».

Ярс Балан («Alberta Report» (Едмонтон, Канада), 1985, №11).

«Страта голодом» становить цінність як анатомія радянського терору. «Страта голодом» – це незаперечний звіт про цілковитий розклад радянської системи».

Ян Блек («News Weekly» (Австралія), 1986, 11 черв.).

«Долотова розповідь про безпорадність цілого народу перед жорстокою брутальною тиранією – цінний загальнолюдський і суто особистий документ».

Пол Мейджелі («Magill's Literary Annual», 1986).

«Читаючи «Страту голодом», усвідомлюєш, що злочинний рух, який називається комунізмом, неможливо «реформувати», як неможливо й надати йому «людського обличчя» – чи то йдеться про комунізм як ідеологію, чи як систему. Повірити в «добрий і лагідний» комунізм – це повірити в те, що сам диявол може стати спільником доброти й порядности».

о. Джеймс Торнтон («New American» (США), 1990, 26 берез.).

Переклав Ростислав Доценко

Перейти на страницу:

Похожие книги

Адмирал Советского Союза
Адмирал Советского Союза

Николай Герасимович Кузнецов – адмирал Флота Советского Союза, один из тех, кому мы обязаны победой в Великой Отечественной войне. В 1939 г., по личному указанию Сталина, 34-летний Кузнецов был назначен народным комиссаром ВМФ СССР. Во время войны он входил в Ставку Верховного Главнокомандования, оперативно и энергично руководил флотом. За свои выдающиеся заслуги Н.Г. Кузнецов получил высшее воинское звание на флоте и стал Героем Советского Союза.В своей книге Н.Г. Кузнецов рассказывает о своем боевом пути начиная от Гражданской войны в Испании до окончательного разгрома гитлеровской Германии и поражения милитаристской Японии. Оборона Ханко, Либавы, Таллина, Одессы, Севастополя, Москвы, Ленинграда, Сталинграда, крупнейшие операции флотов на Севере, Балтике и Черном море – все это есть в книге легендарного советского адмирала. Кроме того, он вспоминает о своих встречах с высшими государственными, партийными и военными руководителями СССР, рассказывает о методах и стиле работы И.В. Сталина, Г.К. Жукова и многих других известных деятелей своего времени.Воспоминания впервые выходят в полном виде, ранее они никогда не издавались под одной обложкой.

Николай Герасимович Кузнецов

Биографии и Мемуары
100 великих гениев
100 великих гениев

Существует много определений гениальности. Например, Ньютон полагал, что гениальность – это терпение мысли, сосредоточенной в известном направлении. Гёте считал, что отличительная черта гениальности – умение духа распознать, что ему на пользу. Кант говорил, что гениальность – это талант изобретения того, чему нельзя научиться. То есть гению дано открыть нечто неведомое. Автор книги Р.К. Баландин попытался дать свое определение гениальности и составить свой рассказ о наиболее прославленных гениях человечества.Принцип классификации в книге простой – персоналии располагаются по роду занятий (особо выделены универсальные гении). Автор рассматривает достижения великих созидателей, прежде всего, в сфере религии, философии, искусства, литературы и науки, то есть в тех областях духа, где наиболее полно проявились их творческие способности. Раздел «Неведомый гений» призван показать, как много замечательных творцов остаются безымянными и как мало нам известно о них.

Рудольф Константинович Баландин

Биографии и Мемуары
100 великих интриг
100 великих интриг

Нередко политические интриги становятся главными двигателями истории. Заговоры, покушения, провокации, аресты, казни, бунты и военные перевороты – все эти события могут составлять только часть одной, хитро спланированной, интриги, начинавшейся с короткой записки, вовремя произнесенной фразы или многозначительного молчания во время важной беседы царствующих особ и закончившейся грандиозным сломом целой эпохи.Суд над Сократом, заговор Катилины, Цезарь и Клеопатра, интриги Мессалины, мрачная слава Старца Горы, заговор Пацци, Варфоломеевская ночь, убийство Валленштейна, таинственная смерть Людвига Баварского, загадки Нюрнбергского процесса… Об этом и многом другом рассказывает очередная книга серии.

Виктор Николаевич Еремин

Биографии и Мемуары / История / Энциклопедии / Образование и наука / Словари и Энциклопедии