*10. Спів модерного раба: .(Фолкльорний спів з підсовєтського режиму) // Америка [Філадельфія]. – 1949. – 4.48. – 17 черв. – Підпис: С.Старко.
*11. Кобзар у фраку // Український Робітник. – 1949. – Ч.41. – 21 жовт. – Підпис: Семен Старко.
*12. [Те саме] // Америка. – 1949. – Ч.83 - 84. – 21 жовт. – Підпис: Семен Старко.
Стаття про бандуриста-віртуоза Василя Ємия.
*13. Ми йдемо Твоїм шляхом, Тарасе! (Допис про шевченківське свято) // Америка. – 1950. – 7 квіт. – Підпис: Семен Старко.
*14. Українська Каліфорнія святкує пам'ять Тараса Шевченка // Українські Вісті [Новий Ульм]. – 1950. – 20квіт. – Підпис: С. Ст.
*15. Заслуги ПАУК // Свобода. – 1951. – 8 груд. – Підпис: С.Старко.
16. Політичний балянс 1954 року // На Слідах. – Лос-Анджелес, Каліфорнія. – 1955. – Ч.1. – Січ.-лют. – С.3-6.
17. Політичний огляд // На Слідах. – 1955. – 4.2. – Берез. – квіт. – С.3-5.
18. Джерела Української Національної Революції // Там само. – С.20 – 24.
*19. Ювілейна сесія Об'єднаних Націй // Свобода. – 1955. – 4. 132-137.
*20. До проблеми української військової термінології // Український Прометей. – 1958. – 4.5. – 30 січ.
21. Трагедія 44-ої совєтської дивізії: (До історії совєтсько-фінської війни) // Вісті: Орган Крайової Мірави Братства Колишніх Вояків УД-УНА. – 1963. – 4.109. – Берез.
*22. Змова, якої не було: (Про генерала Тухачевського) // Українські Вісті [Детройт]. – 1980. – 4.2. – 10 січ. – Підпис: Мирон Долот.
23. Зустріч з поетом Т.Осьмачкою (Зі щоденника Семена Старова. 10-го квітня 1948 року, Франкфурт-на-Майні) // Українські Вісті [Детройт]. – 1996. – 4.4. – 28 січ.
З ВІДГУКІВ НА АНГЛОМОВНЕ ВИДАННЯ «СТРАТИ ГОЛОДОМ»
«Ця книжка ґрунтується на враженнях з юнацьких літ автора в Україні і на вивченні радянської політики, яка, хай би там що казали радянські чинники, становить не що інше, як безоглядний імперіялізм. Українські вигнанці розкидані тепер по всьому світі. Книжка «Страта голодом» допоможе їм зберегти свою національну ідентичність і надію на день визволення України з теперішньої неволі».
«Хоч «Страта голодом» і не претендує на якусь особливу літературну вартість, вона варта того, щоб бути поставленою поряд з «Бабиним Яром» Кузнєцова за те, як змальовано в ній майже незбагненну ґолготу України двадцятого сторіччя».
«Страта голодом» – це унікальне й хвилююче свідчення людини, яка пережила голод 1932-33 років в Україні».
«У «Страті голодом» описано голодомор у невеликому селі – одному селі серед тисяч інших. Але книжка ця відображає смертельні страждання, які переживала ціла нація».
«Ця книжка – як і ті, що описують гітлерівський голокост, зумисну екстермінацію значної частини населення Камбоджі червоними кхмерами або турецький геноцид супроти вірменів на початку XX сторіччя, – це історія нескінченного суцільного жахіття».
«Це книжка, якої не можна читати на повний шлунок».
«Страта голодом» становить цінність як анатомія радянського терору. «Страта голодом» – це незаперечний звіт про цілковитий розклад радянської системи».
«Долотова розповідь про безпорадність цілого народу перед жорстокою брутальною тиранією – цінний загальнолюдський і суто особистий документ».
«Читаючи «Страту голодом», усвідомлюєш, що злочинний рух, який називається комунізмом, неможливо «реформувати», як неможливо й надати йому «людського обличчя» – чи то йдеться про комунізм як ідеологію, чи як систему. Повірити в «добрий і лагідний» комунізм – це повірити в те, що сам диявол може стати спільником доброти й порядности».