Теплі полярні ночі

Нагадуючи в дечому то Цвайґовий «Світ учора», то «Розфарбованого птаха» Косинського, роман Юрія Тарнавського «Теплі полярні ночі» становить легко написані й глибоко захопливі фіктивні спомини з ідилічного дитинства, в якому бойові та маскулінні прояви віщували нелюдськість та жах, що грядуть. Просяклий тонкою іронією та сюрреальним, цей твір є також своєрідним актом пам'яті та любові.

Michael Mejia, автор книжок TOKYO та Forgetfulness

Після прочитання «Теплих полярних ночей» читач ще довго буде сповнений трепотом почуттів та ностальгії, ніби після прослухання фортепіанної сонати Бетговена, з нервами враженими струнами. Творчість Юрія Тарнавського має в собі цю дедалі рідкіснішу властивість поетичної мови, яскравість та чистота якої роблять авторову творчість незабутньою. Ця розповідь, просякла споминами з дитинства, відрізняється від попередніх романів Тарнавського з їхнім чарівним виміром фантастики — тут з нестерпно жорстокою щирістю нам подано портрет письменника, який ми не зможемо забути.

Alain Arias Misson, автор книжок Autobiography of a Character from Fiction та The Man Who Walked on Air