Читаем У карнавалі історії. Свідчення полностью

Сонний, млявий, але все-таки легше, аніж з інсуліном та галоперидолом.

У камері душно, прогулянка одну годину. Одяг (піжаму й нижню білизну) пере сам в умивальнику, сушить на ліжку. Запропонувала передавати білизну частіше — не хоче: краще казенна, її все-таки міняють. Запитую про однокамерників:

— Всіх їх мені дуже шкода.

Трифтазин все збільшують, вже дають по 45 міліграмів на день. Погано з зором — важко читати.


Начальникові медвідділу МВС УРСР

ЗАЯВА

Мій чоловік, Леонід Іванович Плющ, з 15 липня 1973 р. перебуває у спеціальній психіатричній лікарні м. Дніпропетровська.

З 29.11.74 року його стан різко погіршився у зв’язку з тим, що йому вводять неприпустимо великі дози трифтазину.

Оскільки рік тому аналогічні ін’єкції галоперидолу довели його до майже цілковитої втрати життєздатності — він не міг розмовляти, читати, писати, рухатись, — я почала побоюватись, що і цього разу його хочуть довести до такого самого стану.

Мої побоювання цілком підтвердились, коли 13 грудня від імені начальника закладу мені запропонували з’явитись наступного дня, тобто 14 грудня. Але й 14 грудня побачення не дали. Не побачила я і підполковника Пруса, оскільки він, як повідомив медичний персонал, терміново поїхав у відрядження. Жодна з причин, з яких мені відмовили дати побачення, достовірною не видається. Достовірне для мене інше: мого чоловіка знову довели до такого стану, що мені бояться його показати. Підставою для моєї впевненості є ще й те, що упродовж місяця я не отримала від нього жодного листа.

З огляду на те, що останнім часом я зверталась у різні радянські інстанції із заявами про виїзд за кордон, я розцінюю теперішній стан мого чоловіка як відповідь органів ДБ на моє законне право на еміґрацію, як шантаж і залякування, як психологічний тиск на мого чоловіка. Я розцінюю це як практику заручників: мій чоловік перебуває в руках МВС — організації, нікому не підзвітної. Увесь мій досвід трирічної боротьби за звільнення Плюща і захисту його прав і людської гідності це підтверджує.

Нагадую: Леонід Іванович хворий на туберкульоз, він інвалід, його здоров’я, погане і до ув’язнення, зовсім підірване перебуванням в тюрмі і в спецпсихлікарні. Препарати, які йому вводять, розраховані на тяжкі форми шизофренії.

Леонід Іванович психічно цілком здоровий. Але навіть якщо орієнтуватись на той брехливий і бездоказовий діагноз, який йому поставили в інституті ім. Сербського, то це «шизофренія з млявим перебігом», що не передбачає такого жорстокого курсу «лікування».

Ні Ви, ні Ваші підлеглі не можете гарантувати щасливого кінця з такими препаратами й дозами. Я боюся вже не за здоров’я, а за життя мого чоловіка.

Я вимагаю негайно, упродовж найближчої доби, побачення. У протилежному випадку я збираюсь звинуватити персонал Дніпропетровської спецпсихлікарні у свідомому й навмисному вбивстві мого чоловіка Леоніда Івановича Плюща.

16 грудня 1974 р.


Відповіді не було…


Прокуророві Дніпропетровської області УРСР

ЗАЯВА

Цією заявою прошу розпочати кримінальну справу проти медперсоналу Дніпропетровської спеціальної психіатричної лікарні, в якій з 15 липня 1973 р. перебуває мій чоловік Леонід Іванович Плющ.

У мене є всі підстави (аргументи будуть викладені мною під час розслідування) притягнути до судової відповідальності всіх тих, хто мав і має стосунок до утримання і лікування мого чоловіка у згаданому закладі.

Упродовж півтора року мого чоловіка свідомо неправильно лікували. Це дає мені право розцінювати дії медперсоналу лікарні як злочинні і вимагати судового розгляду їх.

Конкретно прошу розпочати кримінальну справу за ст. ст. 165 і 172 КК УРСР щодо начальника Дніпропетровської спеціальної психіатричної лікарні (м. Дніпропетровськ, ЯЕ 308/РБ) підполковника медичної служби Пруса Ф. К., проти закріпленого лікаря мого чоловіка, начальника 9-го відділення лікарні Часовських Л. О.[22], проти колишнього закріпленого лікаря мого чоловіка, начальника 12-го відділення цієї ж лікарні Каменецької Е. П.

Методи і тривалість (півтора року) лікування, а також умови, в яких воно проводиться, свідчать про те, що тут йдеться не про професійну помилку, що не карається кримінально. Йдеться про умисне руйнування фізичного і психічного здоров’я Л. І. Плюща посиленими дозами медичних препаратів упродовж тривалого часу в антисанітарних умовах.

За час перебування в лікарні у мого чоловіка з’явились болі в шлунку і в серці; введення препаратів не раз викликало у нього набряки і пригнічений психічний стан. Здоров’я його руйнується, життя під загрозою.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Академик Императорской Академии Художеств Николай Васильевич Глоба и Строгановское училище
Академик Императорской Академии Художеств Николай Васильевич Глоба и Строгановское училище

Настоящее издание посвящено малоизученной теме – истории Строгановского Императорского художественно-промышленного училища в период с 1896 по 1917 г. и его последнему директору – академику Н.В. Глобе, эмигрировавшему из советской России в 1925 г. В сборник вошли статьи отечественных и зарубежных исследователей, рассматривающие личность Н. Глобы в широком контексте художественной жизни предреволюционной и послереволюционной России, а также русской эмиграции. Большинство материалов, архивных документов и фактов представлено и проанализировано впервые.Для искусствоведов, художников, преподавателей и историков отечественной культуры, для широкого круга читателей.

Георгий Фёдорович Коваленко , Коллектив авторов , Мария Терентьевна Майстровская , Протоиерей Николай Чернокрак , Сергей Николаевич Федунов , Татьяна Леонидовна Астраханцева , Юрий Ростиславович Савельев

Биографии и Мемуары / Прочее / Изобразительное искусство, фотография / Документальное
Русская печь
Русская печь

Печное искусство — особый вид народного творчества, имеющий богатые традиции и приемы. «Печь нам мать родная», — говорил русский народ испокон веков. Ведь с ее помощью не только топились деревенские избы и городские усадьбы — в печи готовили пищу, на ней лечились и спали, о ней слагали легенды и сказки.Книга расскажет о том, как устроена обычная или усовершенствованная русская печь и из каких основных частей она состоит, как самому изготовить материалы для кладки и сложить печь, как сушить ее и декорировать, заготовлять дрова и разводить огонь, готовить в ней пищу и печь хлеб, коптить рыбу и обжигать глиняные изделия.Если вы хотите своими руками сложить печь в загородном доме или на даче, подробное описание устройства и кладки подскажет, как это сделать правильно, а масса прекрасных иллюстраций поможет представить все воочию.

Владимир Арсентьевич Ситников , Геннадий Федотов , Геннадий Яковлевич Федотов

Биографии и Мемуары / Хобби и ремесла / Проза для детей / Дом и досуг / Документальное