Частково підвівшись, дівчина потяглася до своєї сумочки, й, попорпавшись у ній якийсь час, дістала звідти пожмаканий жовтий аркуш із висновками Джо. Розгорнувши папірець, вона ще раз зиркнула на нього і передала Ранситеру.
— Дивовижні показники. Невже вона й справді така талановита? — запитав він у Джо. А потім помітив два підкреслені хрестики, графічний символ, що означав застереження про небезпеку, навіть зраду.
— Поки що кращих мені не доводилося бачити,— відповів Джо.
— Зайдіть до мене,— звернувся Ранситер до дівчини, подаючись до свого кабінету. Вони рушили слідом.
Аж тут вкотилася пухкенька міс Вірт, вона важко дихала, закочуючи очі.
— Я розмовляла з містером Говардом,— сказала вона Ранситеру. — Він проінструктував мене, як діяти далі.
Раптом вона помітила Джо Чипа й Пет. Якусь мить вагалася, а потім заговорила знову.
— Містер Говард хоче, щоб ми негайно залагодили всі формальності. Тож чи можемо ми продовжувати? Я вже згадувала про те, що справа дуже термінова і час для нас зараз вкрай важливий,— вона посміхнулася своєю глянсуватою, рішучою посмішкою, а тоді звернулася до Джо й Пет. — Чи не могли б ви зачекати? Моє питання має невідкладний характер.
Зиркнувши на неї, Пет засміялася глибоким презирливим сміхом.
— Вам доведеться зачекати, міс Вірт, — сказав Ранситер. Його охопив страх. Він поглянув на Пет, потім на Джо, і його страх лише зміцнів.
— Посидьте тут, міс Вірт, — Ранситер вказав на стільці у приймальні.
— Містере Ранситер, тепер я вже можу точно сказати, скількох інерціалів ми маємо намір залучити. Містер Говард вважає, що він сам здатний адекватно визначити наші потреби, виходячи з проблеми, яка перед нами постала.
— І скількох? — запитав Ранситер.
— Одинадцятьох, — відповіла міс Вірт.
— Підпишемо договір трохи згодом, — сказав Ранситер, — щойно я звільнюся.
Вказуючи шлях великою широкою рукою, він провів Джо і дівчину до кабінету, зачинив двері та сів за стіл.
— У них нічого не вийде, — звернувся він до Джо. — Ні з одинадцятьма. Ні з п’ятнадцятьма. Ні з двадцятьма. Особливо, якщо враховувати, що їм протистоятиме С. Доул Меліпоун.
Ранситер почувався втомленим і наляканим.
— Це, як я розумію, потенційна етажерка, яку Джі Джі знайшов у Топіці? І ти вважаєш, що нам варто її найняти? Ви з Джі Джі дійшли щодо цього згоди? Тоді, звісно ж, ми візьмемо її в команду.
«Можливо, я відправлю її до Міка, — думав він. — Серед тих одинадцятьох».
— Мені досі ніхто не спромігся сказати,— вів він далі, — якому таланту псі вона протистоїть.
— Місіс Фрик каже, що ви літали до Цюриха, — сказав Джо. — Що пропонує Елла?
— Більше реклами,— сказав Ранситер.— По телебаченню. Щогодини.
Скориставшись інтеркомом, він мовив:
— Місіс Фрик, підготуйте, будь ласка, договір найму між нами і Джейн Доу[2]
. Зазначте стартову заробітну плату в тому обсязі, який було погоджено з профспілкою минулого грудня. Також зазначте...— Що таке «стартова заробітна плата»? — запитала Пет. Її голос був сповнений насмішкуватої недовіри і звучав трохи по-дитячому.
Ранситер уважно подивився на неї.
— Я навіть не знаю, що ви вмієте робити.
— Вона — антиясновидець, Ґлене,— пробурчав Джо. — Але не така, як інші.
Він не пояснював детальніше. Здавалося, він просто зупинився, мов старий годинник, у якому сіли батарейки.
— Вона готова одразу починати? — запитав Ранситер у Джо. — Чи нам доведеться спершу її навчати, тренувати й чекати, поки вона зможе бути корисною? У нас майже сорок інерціалів сидять без діла, а ми наймаємо ще одну. Ну, гадаю, сорок мінус одинадцять. Тридцять працівників без діла, яким треба платити, хоч вони просто швендяють довкола і длубаються в носі. Не знаю, Джо, справді не знаю. Може, нам звільнити скаутів? До речі, здається, я дізнався, де перебувають зниклі псі Голліса. Я потім тобі розповім.
Він знову звернувся до місіс Фрик:
— Зазначте, що ми можемо звільнити цю Джейн Доу без попередження, грошової допомоги чи будь-яких інших компенсацій. Також вона не може претендувати на внески до пенсійного фонду за рахунок компанії та лікарняні виплати впродовж перших дев’яноста днів.
Потім він заговорив до Пет:
— Стартова заробітна плата завжди складає чотириста поскредів на місяць, що передбачає двадцять робочих годин на тиждень. І вам доведеться вступити до профспілки. Профспілки робітників гірської, металообробної та сталеливарної промисловості. Саме до них записали всіх службовців організацій запобігання паранормальним втручанням три роки тому. Це від мене не залежить.
— Я отримую більше, наглядаючи за відеофонними реле у кібуці Топіки, — мовила Пет. — Ваш скаут, містер Ешвуд, сказав...
— Наші скаути брешуть,— перебив Ранситер.— До того ж юридично ми не відповідаємо за те, що вони говорять. Як і будь-яка інша організація запобігання.
Двері офісу відчинилися і місіс Фрик несміливо увійшла, несучи роздруковану угоду.