Убік

— Дайте мені пачку Pall Mall, — сказав Ел автономному комп’ютеризованому касиру за прилавком.

— Wings дешевші, — зауважив Джо.

— Їх більше не виробляють. Вже багато років, — роздратовано відповів Ел.

— Виробляють,— сказав Джо,— просто не рекламують. Це чесні сигарети, які не роздають зайвих обіцянок. — А тоді звернувся до касира: — Замініть Pall Mall на Wings. З жолоба на столик ковзнула пачка сигарет.

— Дев’яносто п’ять центів, — сказав касир.

— Ось десять поскредів,— Ел ввів купюру у щілину для оплати, й електросхеми автоматичного касира одразу ж загули, перевіряючи гроші.

— Ваша решта, сер,— сказав касир і виклав охайну купку монет та купюр перед Елом.— Будь ласка, наступний.

«Отже, Ранситерові гроші приймають»,— сказав до себе Ел, відходячи разом із Джо вбік, щоб звільнити місце для наступного покупця — опасистої літньої леді в сукняному пальті чорничного кольору, яка тримала в руці мексиканську мотузяну господарчу сумку. Він обережно відкрив пачку. Сигарети розкришилися заледве він їх торкнувся.

— Це був би доказ, — сказав Ел, — якби ми взяли пачку Pall Mall. Я повертаюся у чергу. — Він уже було рушив туди, аж раптом помітив, що огрядна літня леді голосно свариться з автоматичним касиром.

— Вона померла, — різко напосідалася жінка, — перш ніж я встигла донести її додому. Ось, можете забрати назад. — Вона поставила горщик на касу. У ньому Ел побачив мертву рослину, можливо, азалію — оскільки та була висхла й зів’яла, годі було визначити напевно.

— Я не можу повернути вам гроші, — відповів касир. — На тривалість життя рослин, які ми продаємо, гарантія не поширюється. «Нехай покупець буде пильним» — ось наше правило. Будь ласка, наступний.

— А журнал Saturday Evening Post, — сказала старенька, — який я взяла на вашому стенді періодики, виявився річної давнини. Що з вами коїться? А ще готовий TB-обід із личинки марсіанського хробака був...

— Наступний клієнт, — сказав касир. Він її ігнорував.

Ел вийшов із черги. Він блукав магазином, аж поки не дійшов до стелажів із блоками сигарет усіх можливих брендів, що височіли над ним на вісім футів.

— Вибери якийсь, — сказав він до Джо.

— Dominos, — відповів той. — Вони за тією ж ціною, що і Wings.

— Господи, не вибирай усякий мотлох. Візьми щось на зразок Winston або Kool, — Ел сам витягнув блок із сигаретами й потрусив його. — Він порожній. Це можна одразу визначити за вагою.

Однак всередині упаковки щось бовталося, щось майже невагоме й крихітне. Він розірвав її і зазирнув досередини.

Нерозбірлива записка від руки. Вони одразу упізнали почерк. Ел витягнув папірець, й обоє взялися читати.

Вкрай важливо зв’язатися з вами. Ситуація вельми серйозна і, без сумніву, з часом лише ускладниться. Є кілька можливих пояснень, які я маю намір з вами обговорити. В усякому разі не здавайтеся. Мені дуже шкода, що з Венді Райт трапилося таке лихо: ми зробили все, що могли.

— Отже, він знає про Венді,— сказав Ел.— Можливо, це означає, що таке не повториться з усіма нами.

— Випадковий блок сигарет, — мовив Джо, — у випадковому супермаркеті в місті, яке ми, знову ж таки, вибрали навмання. І ми знаходимо адресовану нам записку від Ґлена Ранситера. То що в такому разі ми знайшли б в інших сигаретних блоках? Ту саму записку? — Він дістав блок L&M, потрусив його, потім відкрив. Десять пачок сигарет плюс іще десять під ними — як і можна було очікувати. «Чи ні?» — запитував у себе Ел. Він взяв до рук одну з пачок.

— Ти ж бачиш, із ними все гаразд, — сказав Джо. — Він витягнув блок із середини ряду. — Цей теж повний. — Чип не відкривав його, натомість потягнувся за іншим. Тоді за наступним. В усіх були пачки сигарет.

І всі сигарети кришилися, щойно Ел брав їх до рук.

— Цікаво, як він довідався, що ми сюди приїдемо,— сказав Ел,— і як він знав, що ми візьмемо саме той блок. — У цьому не було сенсу. Та все ж, тут також діяла пара протиставлених одна одній сил. «Розпад проти Ранситера, — подумав Ел. — В усьому світі. Ймовірно, в усьому всесвіті. Можливо, згасне сонце, — припустив він, — а Ґлен Ранситер замінить його іншим. Якщо зможе.

Так,— міркував він,— от у чому питання. Що під силу Ранситеру?

Іншими словами: як далеко здатний зайти процес розпаду?»

— А спробуймо дещо інше, — запропонував Ел. Він ішов проходом, минаючи консерви, пачки та коробки з їжею. Діставшись нарешті до відділу техніки, Ел навмання обрав дорогий німецький магнітофон.— Виглядає непогано,— сказав він до Джо, який ішов слідом. Тоді взяв ще один, і досі запакований. — Купімо його й візьмімо з собою до Нью-Йорка.

— Ти не хочеш відкрити? — запитав Джо.— Перевірити, перш ніж купувати?

— Гадаю, я й так знаю, що ми там побачимо, — відповів Ел. — І це не можна перевірити тут. — Він поніс магнітофон до каси.