Убивчий білий

— Так, то я схибив. Коли він приперся до офісу й почав теревені про Лахесіс — «знає, коли чий жереб випаде»,— то я тільки пізніше зрозумів, що то він хоче настрашити мене, авжеж? Тоді я гадки не мав, про що то він. Але коли ти і твій каліка-шеф згадали про ті пігулки в Чизвелл-гаузі, Кінвара зізналася: вони випали в неї з кишені, як вона злягалася зі мною. Ми спершу й не знали, як він здогадався... лише тоді, коли він подзвонив у «Le Маnоіг» і почав розпитувати про затискач для грошей, подарунок Фредді, я збагнув: щось не так. Коли він запросив мене на Ебері-стріт,

я здогадався, що розмова буде про це, і час був братися до справи й убити його.

Робін аж похолола від того, як буденно Рафаель говорить про батьковбивство — ніби про клеєння шпалер.

— Мабуть, планував презентувати пігулки під час великої промови на тему «я знаю, що ти трахаєш мою дружину»... як тільки я не помітив їх на підлозі? Я потім прибрав у кімнаті, але, мабуть, вони викотилися в нього з кишені абощо... воно важче, ніж можна уявити,— зізнався Рафаель,— прибирати поруч з трупом, який ти щойно сам організував. Я навіть здивувався від того, як сильно воно на мене вплинуло.

Робін уперше так ясно бачила, що він — нарцис. Рафаель цікавився винятково собою і тільки собі співчував. Покійний батько значення не мав.

— Поліція вже взяла свідчення у Францески та її батьків,— сказала Робін.— Вона повністю заперечує, що була з тобою у вбиральні вдруге. Батьки їй не повірили, але...

— Не повірили, бо вона тупіша навіть за тупу Кінвару.

— Поліція переглядає записи з камер спостереження у крамницях, по яких Францеска, за її словами, ходила, коли ти був у вбиральні з Кінварою.

— Гаразд,— сказав Рафаель,— погано, що так, вони можуть довести, що її зі мною не було. Але я можу вийти сухим з води і сказати, що з був у вбиральні з іншою панянкою і тепер, як справжній лицар, хочу захистити її репутацію.

— Ти дійсно зможеш змусити жінку брехати для тебе в залі суду, коли йдеться про звинувачення в убивстві? — не повірила Робін.

— Жінка, що володіє цим судном, за мною упадає до божевілля,— м’яко відповів Рафаель.— У нас був роман, поки мене не закрили. Вона відвідувала мене у в’язниці й усе таке. Зараз лежить у реабілітаційному центрі. Схибнута сучка, обожнює драму. Має себе за художницю. Забагато п’є і взагалі ходяча біда, але злягається, мов та кролиця. Так і не забрала в мене

ключ від цього човна, а ключ до маминого будинку тримає отам у шухляді...

— То часом не на адресу її мами ти замовив гелій, шланг і рукавички? — спитала Робін.

Рафаель аж моргнув. Він не чекав такого.

— Тобі потрібна була адреса, ніяк з тобою не пов’язана. Отже, ти зробив замовлення на час, коли власників точно не буде, пробрався туди, забрав повідомлення про недоставлену посилку...

— Забрав посилку, затримувався і сам відніс до будинку любого батечка, так.

— Флік прийняла посилку, а Кінвара заховала її так, щоб батько не знайшов, поки не прийде час його вбити?

— Все так,— підтвердив Рафаель.— У тюрмі чого тільки не навчишся. Підроблені посвідчення особи, незаселені будинки, фейкові адреси... з цим стільки можна зробити. Коли ти помреш...— (у Робін аж голова пішла сиротами),— ніхто не поєднає мене і всі ті адреси.

— Власниця цієї баржі...

— Буде всім казати, що займалася зі мною сексом у галереї Драммонда, не забула? Вона на моєму боці, Венеціє,— м’яко мовив він,— тож перспективи в тебе невеселі, га?

— Були й інші помилки,— зронила Робін, у якої раптом пересохло в роті.

— Наприклад?

— Ти сказав Флік, що твій батько шукає прибиральницю.

— Так, бо тоді вони з Джиммі видаватимуться просто брехунами, адже он як вона потрапила до його будинку. Суд зосередиться на цьому, а не на тому, звідки вона дізналася про вакансію прибиральниці. Я ж тобі вже казав — її сприйматимуть як брудну малу хвойду, ще й ображену. То буде просто ще одна її побрехенька.

— Але вона вкрала у твого батька записку — ту саму, яку він написав, коли перевіряв Кінварину історію про перебування у «Le Manoir aux Quat’Saisons». Я знайшла цю записку в неї у ванній кімнаті. Вона збрехала, сказавши, що до готелю також приїде її мама.

Зазвичай у готелі не видають інформації про гостей, але Чизвелл був міністром, тож зумів умовити їх розповісти, що там була одна з машин вашої родини і що мама, на жаль, не доїхала. Він записав, як називається номер, де зупинялася Кінвара,— мабуть, прикинувся, що забув,— і, вочевидь, записав ім’я того, хто доставляв у номер їжу, щоб дізнатися, два сніданки той приніс чи один. Коли сторона обвинувачення представить у суді записку і запросить цього Білла свідчити...

— Ти знайшла записку, так? — спитав Рафаель.

У Робін скрутило шлунок. Вона не планувала давати Рафаелю додатковий привід її пристрелити.