Читаем Українські поезії полностью

Українські поезії

До тебе, господи, що там живеш на небі,Звертаю очі я в пригоді і в потребі.Як наймит з панських рук рятунку й ласки жде,Або як наймичка прохать до пані йде,Щоб запобігла їй чим в нуждочці, небозі, -Так ми шукаємо добра й підмоги в бозі.Ой, змилуйсь, господи! та змилуйся ж на нас!Бо ворог дошкуля до сліз під інший час;А гірш од всіх чваньки нам допекли ті пишні.Що тільки, бач, вони святі, а ми всі грішні.

18 ноября 1857 г., Харьков

ПЕРЕЛОЖЕНИЕ ПСАЛМА 132

Се что добро или что красно,

но еже жити братии вкупе и проч.

Нема вже й кращої людської в світі долі!Як вкупці братики живуть по божій волі,Так миро дороге лиснить на голові,По Аароновій стікає бородіІ капа на його одежу саєтову,Так аермонськая, сказать, приміром, к слову,Роса паде в горах Сіонських з мокрих хмар,Так і на їх росить із неба Божий дар.А з ним щасливеє життя й благословення,І буде вік в честі їх у людей імення.

7 декабря 1857 г., Харьков

ДО ВАРКИ

Ну, дядино Варко!Прийшлось було шпарко:Таке напало,Опановало,Що притьмом згинутьІ ноги одкинуть!Груди підперло,Нутро замерло;Очі - цибульки,На носі бурульки,А з носа... крий боже!Що й сказать не гоже:Знай, хлюпа і плюска,Мов в калюжі гуска!А в пельці ж то, в пельці!Неначе в бутельці;Зашпунтовало,Замуцьовало,Що ні ковтнути,Ані дихнути!Так тебе скрутить,-Аж баньки помутить,-А в роті бридко,Що й плямкнуть гидко:Приміром, вівціСтояли на днівці!..Язик - мов з сириці,На язиці печериці...Така нудота,Шо й вмерти б охота!А тіло мліє,В очах жовтіє,І млосно, і нудно,І так якось чудно:Все б то на воміти...От жінка й дітиГолосять: «Тату!Покличмо в хатуВарку, то, може,Трохи поможе!»Покликали Варку,Піднесли їй чарку:Вона ж як погляне.«Се,- каже,- погане!Се, бач, од пристріту!Подай воду гріту!»Подали водиціІ кухоль з полиці.Звернула до сходу,Подула на воду.ПерехрестиласьІ помолилась;І над водою -Кив головою!Кивала-кивала,Шептала-шептала,Подивилась в вічі,І сплюнувши тричі,Та й бурх солі в склянку,Мабуть, з хвиліжанку!«Випий же,-каже,-Жінка дьогтем змаже».Випив, скривився,Трохи не скрутився!Бридка од одмінка!От шмарує жінка;Вона ж ялозить,А тут морозить;А піт підо мноюРопа ропою!Я зціплю зуби -Трусяться губи...Тут - гульк! - надо мноюНічною добоюСкоїлось диво -З сирівцю пиво!От я й оклигав!А то б проплигавПо пеклу довгенько...Ну, дядино-ненько!Воно за сю ласкуДав би й на запаску,Та грошей не маю,Хіба заспіваю.А ти, кобзарю,Заграй про Варю!