Unknown

Неподалік від впадіння річки Пляшівки до Стиру 1651 року відбулася знаменита Битва під Берестечком.

[

←4

]

Битва під Пилявцями (11 — 13 (21 — 23) вересня 1648 року) — переможна битва української козацької армії, на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, проти військ Речі Посполитої під Пилявцями (тепер — село Пилява Старосинявського району Хмельницької області).

[

←5

]

Молитва до Святого Духа: Царю Небесний дається у сучасному написанні.

[

←6

]

Кальник – село Іллінецького району Вінницької області. Сільс. раді підпорядк. с. Шабельня. Знаходиться при злитті річок Кальничка і Соб (притока Південного Бугу), за 85 км від обл. центру, за 15 км від райцентру та за 7 км від Шабельні. “5 грудня 1649 року був висвячений на кальницького полковника старшиною кальницького, уманського та черкаського полків і архімандритом дияконом Онуфрієм Іван Богун. На передмісті містечка Кальник ним був власноручно посаджений дуб, який символізує могутність козацького роду.” Дійсно такий дуб при дорозі у Кальнику був знайдений, вік його виявися біля 400-років.

[

←7

]

Великий, масивний пас, шитий з шовку і прошитий нитками з щирого золота.

[

←8

]

Трахтемирів – одна з колишніх козацьких столиць, історичне повітове містечко з монастирем, нині – у Канівському районі Черкаської області. Розташоване на Наддніпрянській височині, на півострові, утвореному крутим вигином Дніпра навпроти м. Переяслав на березі Канівського водосховища.

[

←9

]

В мільйонний раз: в польській, чеській, та давньоукраїнській мові – "жиди" це просто євреї.

[

←10

]

Дуже складне і болюче питання наявності козацької державності. Незважаючи на те, що у козаків були деякі органи самоуправління та деякі органи зв'язку з іноземними державами, як окрему державу розглядати Україну було не можна.

[

←11

]

Козацька кіннота (пол. Jazda kozacka) - звані також як козаки, семени, черемиси) - рід військ легкої та середньої кінноти у Речі Посполитій, зазвичай використовувався для бойової підтримки гусарів у 16-17 століттях . Попередник панцерної кінноти.

[

←12

]

Гєрмак (giermak) – давній довгий руський одяг (пор. "армяк").

[

←13

]

Існувало безліч виразів, що позначають повію: "wyleganica", "murwa", "kortyzanka", "małpa", "neta", "przechodka", "klępa", "larwa", "suka", причому ці терміни застосовувалися також щодо жінок, які проституцією не займалися.

[

←14

]

Бахмат - кріпчастий, міцний кінь, який використовувався татарською та польською кіннотою; волошин – кінь, якого привезли з Валахії.

[

←15

]

Станісла́в Жолкéвський (також Жолкєвський; іноді Жулкевський, пол. Stanisław Żółkiewski, 1547 - 1620) — державний і військовий діяч Речі Посполитої. Засновник Колегіуму єзуїтів у Львові. У 1594—1596 роках очолював польські війська, які королівський уряд направив на придушення повстання під проводом Северина Наливайка (за даними дослідника К. Несецького, той був виданий селянами). Під час нападу на Київ його війську протистояв міський гарнізон, командантом якого був Криштоф Кремпський[9]. У травні 1596 року виграв Солоницький бій з козаками. 4 червня 1610 року отримав блискавичну перемогу над переважаючим московсько-шведським військом та розгромив війська Василя IV Шуйського в битві під Клушиним. Станіслав Жолкевський стояв з військом із 6800 жовнірів проти 45 000 об'єднаного московського війська князів Дмитрія Шуйського, Андрія Голіцина і Данила Мезецького, шведського експедиційного корпусу Якоба Делаґарді з шведських, німецьких, англійських та французьких найманців (на цей момент найманці Делаґарді не отримували платні, через що в корпусі виникло кілька бунтів, а окремі частини вийшли з корпусу). 20—21 вересня 1610 року зайняв Москву, добився возведення на престол королевича Владислава Вази. У 1611—1620 роках керував воєнними діями польсько-українського війська під час нападу турків на Поділлі.

Станісла́в Конецпо́льський (також Конєцпольський, пол. Stanisław Koniecpolski; 1591 - 1646 — польський шляхтич, воєначальник і державний діяч Речі Посполитої. Князь Священної Римської імперії (отримав князівський титул Священної Римської імперії з сином Олександром у 1637 році від Фердинанда ІІІ). Краківський каштелян (1633–1646). Великий гетьман коронний (1632–1646), сенатор. Польний гетьман коронний (1618–1632). Воєвода сандомирський з 1625, староста жарновецький з 1611, велюньський з 1607, барський з 1623, битовський з 1638, а також буський, переяславський, плоскирівський, стрийський і ковельський. Один з найкращих полководців Речі Посполитої. Переможець у битвах під Мартиновом (1624), Хамерштином (1627), Тшцяною (1629), Охматовим (1644). Представник репресивного щодо козаків напрямку в уряді Корони.

[

←16

]