Вибрики Золотого Теляти (СИ)

Annotation

- Так-то воно так, та от тльки тр--шечки не так (Шельменко-денщик) - А от не тршечки. Все зовсм, зовсм не так. От бува, дивишся - наче людина як людина, а придивишся - глип! - а воно депутат! Отак от, куме, дивертисменти й пертурбац. Н--, все зовсм, зовсм не так... (Дядько Сидр, кум Петра)

Пересичанский Юрий Михайлович

Пересичанский Юрий Михайлович

Вибрики Золотого Теляти (Сатиричний роман. Частина перша)

ЮРЙ

ПЕРЕСЧАНСЬКИЙ

ВИБРИКИ

ЗОЛОТОГО ТЕЛЯТИ

САТИРИЧНИЙ

РОМАН

*

- Так-то воно так, та от тльки тр--шечки не так... (Шельменко-денщик)

- А от не тршечки. Все зовсм, зовсм не так. От

бува, дивишся - наче людина як людина, а

придивишся - глип! - а воно депутат! Отак от, куме,

дивертисменти й пертурбац. Н--, все зовсм, зовсм не так...

(Дядько Сидр, кум Петра)

*

ЧАСТИНА ПЕРША.

1.

Не раз чув вд нших саркастичн зауваження, та й сам, ззнатися, частенько зверхньо вдпускав насмшкуват поблажлив коментар щодо настирливо звички деяких письменникв розпочинати сво твори з докладно бограф головного героя, його батькв, ддв, родичв, знайомих... Вдкриваш отак книжку, частина перша "Дитинство" - почалося: от, мовляв, народився Петро Петрович Цибулька тод то й там то, потм пшов до школи, одружився, мав батька, матр, дда й бабу, пшло й похало, так дал, так дал... Але ж, як можна оминути бографю головного героя його предкв, якщо хн родове прзвище Пузики, можливо й не таке вже занадто епатажне, все ж справля певне комчне враження, викликаючи якийсь гумористичний настрй, котрий пдштовху до зацкавленост витоками саме такого прзвища; а якщо покопирсатися в менах предкв нашого головного героя, то можна вднайти, наприклад, таке меннячко, як Насерпуд(?!). Так, так, саме Насерпуд. Хтось може не поврити, сказати, що я вигадую, що такого мен взагал бути не може. Запевняю вас, може. взагал, дйснсть може перевершити найнеймоврнш фантаз найбльшого вигадника. хай вас схожсть цього мен з менем якогось старозавтного Навуходоносора не вводить в оману даремною надю, що я просто помилився, якось переплутавши мена. Н, це був саме Насерпуд. А ось вам ще один доказ неймоврно вигадливост дивовижно дйсност - Насерпудового батька взагал звали Запердоном. Так, так - Запердон. в цьому випадку схожсть з, наприклад, старорежимним м"ям Сарпедон - теж просто спвзвуччя. Отже, Насерпуд Запердонович! Насерпуд Запердонович Пузик - як вам?

А вже Запердонового батька, тобто Насерпудового дда звали ... Ой, н. Н, н, н. Не можу. Якби, наприклад, м"я Запердонового батька було вимовлене в якйсь теле- або ж радопередач, то воно б звучало так: "П----...", зовсм не тому, що цього Пузика нарекли на честь знаменитого математичного числа "3,14...", а тому, що м"я цього достославного предка сучасних Пузикв, з огляду на сучасн ж лексично-етичн норми, звучить як звичайнснька нецензурна лайка згдно з правилами телерадомовлення ма бути просто, так би мовити, "запкане". А оскльки, якби це м"я зафксувати чорним по блому в друкованому вигляд, то "запкати" це вже няк не вдалося б, автору цього фксування, тобто мен, цлком можливо, довелося б вдповдати за злсне хулганство. Але можете мен поврити на слово, що м"я цього Пузика було не менш "благозвучним", анж м"я його онука Насерпуда Запердоновича.

А от вже самого головного героя нашо оповд звали, грх Бога гнвити, цлком пристойно, навть дещо славно - В"ячеслав. Хоча В"ячеславом вн був лише у "Свдоцтв про народження", а так взагал то Славко, але й Славко - теж непогано. Славкового батька ж звали, хоч теж не зовсм звично для сучасного вуха, але досить пристойно Гервасм. А от м"я батька самого Гервася, тобто Славкового дда, я вже наводити не буду з етичних мркувань, аби зайвий раз не шокувати читача, адже Насерпуда Запердоновича, я думаю, цлком достатньо, аби якнайнаочнше показати фатальну неприхильнсть дол до славного роду Пузикв. З якого ж дива зла доля так позбиткувалась над цим родом, вишукавши на квтучому пол людських мен так рдксн, просто таки ункальн будяки, аби увнчати ними Пузикв? Звичайно, вдача й талан людини не залежить вд його мен, як, наприклад, злагода в см" не залежить вд помешкання, в якому вона живе, але, якщо на фасад помешкання написано: "Запердон"...

Отже, Пузики та хн мена. Щодо прзвища Пузик, то тут, мабуть, кожному стане зрозумлим без зайвих обрунтовувань, що причиною саме такого найменування цього достославного роду була наявнсть у хнього давнього прапрапращура досить таки огрядненького черевця, яке й було благополучно успадковане чи то вдячними, чи не дуже вдячними нащадками разом з прзвищем.