Вибрики Золотого Теляти (СИ)

Основною частиною цього дарунку мала бути досить пристойна сума гршми, яку належало передавати в таких випадках Господу Богу за посередництва батюшки, тобто вддаючи ц грош просто таки попов в руки. хоча всх, звсна рч, брали велик сумнви в тому, що ц грош до останньо копчки потрапляли прямо до кишен Бога через руки батюшок до цих рук не прилипала якась дещиця, а деяк високомудр вльнодумц взагал висловлювали сумнв у такй вже нагальнй потреб Бога в хнй останнй копйц, грош все ж несли батюшкам справно й покрно, як стинно врнопддан.

А крм грошей треба було пднести Господу Богу ще й продуктовий набр, так званий могорич, тобто треба було принести батюшц випивку й закуску, та не просто випивку й закуску, а так, щоб батюшка мг добряче бухнути й нарепатися добрячими харчами принаймн на добу. Адже, як були переконан батюшки, не бува багато ж - бува тльки поганий апетит, тобто слабка вра в шлунок, а значить, треба просто щиро врити в шлунок - няк проноси й закрепи не стануть на завад поступу до вчного блаженства. Отже, цей натуральний додаток селянського пдношення переходив до Бога вже не через попвськ руки, а через попвськ утроби - те, як саме вдбувався в цьому випадку розподл вжитого харчу мж Богом попом, залишалося великою тамницею, як кажуть, вдомою тльки Богу. Людям же було вдомо лише те, що залишки такого розподлу псля попа були точнснько такими ж самими як псля звичайних людей.

Одне слово, фнансово-матеральн стосунки мж попами та хнм небесним начальством хоч дуже цкавили селян, все ж так назавжди й залишалися священною нким не розгаданою таною. Головне ж, ця тамниця няким чином не звльняла вд обов"язку постачання харчами священних попвських утроб.

, як вже було зазначено, й пращур Славка Пузика, не маючи няко змоги вдмовитися вд обов"язку пдношення, напередодн хрестин звечора почав готувати цей подарунок батюшц. Вдклав вдразу досить пристойну суму гршми, поливши при цьому слзьми кожен, ранше вже политий потом п"ятак, котрий тепер мав так легко перейти в чужу кишеню.

Потм склав у кошик приготован його дружиною надки: пляшку горлки, смажену курку, кльце ковбаси, шмат сала, пироги ще деклька смаколикв, як для самих Пузикв були справжнми делкатесами, бо поласувати хоча б одним з таких блюд вони могли хба що на якесь велике свято. Ясна рч, що пд час складання смачного, запахущого кошика з кожним новим вдиханням цього райського "благовоня" з кожним новим поглядом, кинутим на цю незрвнянну ствну красу щасливий Пузик-батько ставав усе менш менш щасливим вд вдсутност навть якогось натяку на вдповдь на грке запитання про те, як мг Господь Бог допустити таку величезну несправедливсть, що вся оця ствна краса велич, добута тяжкою працею, безповоротно проходить як повз власний рот Пузика старшого так повз роти всх його домочадцв.

А треба сказати, що домочадцв у не такй вже й великй осел цього щасливого батька було не так вже й мало, адже окрм дружини, з допомогою яко й з"явився на свт новонароджений Пузик, Пузик-батько разом з свою дружиною вже мали досить таки багато дтей як чоловчо так жночо стат, точну кльксть яких ми не будемо тут наводити, адже х точну кльксть навряд чи знали й сам Пузики-батьки: не вс дти в т, малознайом з медициною, часи виживали, й збрати всх х в одному мсц одночасно, щоб перерахувати, було неможливо.

Але все ж точно можна сказати, що дтей у цих Пузикв було багато, бльшсть з них збралася в хат пд час священного дйства складання кошика з надками на хрестини свого новонародженого братика. , я думаю, нхто не сумнваться в тому, з якими почуттями вс ц маленьк й вже не дуже маленьк Пузики спостергали за неймоврним видовищем, вдихали прекрасн запахи, лелючи в свох дитячих мрях нездйсненну казку споживання цих ласощв не встигаючи ковтати слину.

Коли ж кошик з надками був уже складений накритий вишитим рушником, то погляд Пузика старшого вже не був поглядом щасливого батька, адже перед ним був уже не кошик для хрестин новонародженого, а нби маленька труна з останками новопреставлених шлунково-кишкових мрй. Вдрвавши ж нарешт свй сумний погляд вд кошика, Пузик-батько озирнувся на свох домочадцв, зустрвши такий же невтшний сум на кожному з хнх облич; потм взяв кошик, вднс його в сни й сховав там вд грха подал.

- Охо-хо-хо-хо-хо-о-о... - пророче прорк, сповнений смутку за недосяжним кошиком, старйшина-Пузик; потм перехрестився на образ Божий, сповнившись ще бльшого смутку вд усвдомлення, що н, нколи, нколи в свт цьому не здйсниться недосяжний деал хрумко шкрочки смажено курки, дивлячись на кону, додав ще бльш жалсливо пронизливо: - Ехе-хе-хе-хе-хе-хе-е-е...