Вибрики Золотого Теляти (СИ)

А треба сказати, що Пузики вдзначалися не тльки плодовитстю, а ще й тим, що цю свою плодовитсть вони збергали протягом всього життя аж до майже похилого вку, так що час мж народженням найстаршого й наймолодшого з дтей в см" якогось з Пузикв-батькв був дуже значний, можна сказати, що мж поколннями Пузикв пролягали цл сторичн епохи. Особливо помтним це стало останнми часами, коли течя сторично рки значно прискорилась.

Так, наприклад, дд нашого головного героя Славка народився ще в епоху всевладдя попв, а тому й отримав сво, не згадуване тут нами з етичних мркувань, м"я. Батько ж Славка Гервасй народився, коли його батько, тобто оцей самий Славкв дд був уже в досить поважному вц, в часи, коли дино можливим насильницьким способом у московськй мпер владу захопили бльшовики, всеросйський самодержець був перейменований з царя на генсека, а роль московського православ"я перебрала на себе компартя. Московськ ж попи, позбавившись всемогутньо самодержавно пдтримки, на додачу були ще й жорстоко переслдуван, як смертельн конкуренти, новоявленою владою, але все ж не вдразу втратили свй вплив, користуючись забобонами селян, як, не зважаючи на атестичну пропаганду й прям заборони, все ж надал хрестили дтей, внчалися й молилися, тобто справляли дореволюцйний релгйний культ замсть того, щоб служити культов новопризначеного бльшовицькою владою божества пд дивною назвою Комунзм.

Так, наприклад, коли народився батько Славка Гервасй, радянська влада комунств, вже давно й беззаперечно опанувала простори колишньо царсько мпер, але батько Гервася, будучи на час народження свого останнього сина людиною вже дуже лтньою, майже похилого вку, яка народилася ще за царських часв, няк не мг знехтувати обрядом хрещення свого новонародженого сина.

Й хоча щедрсть пишнота Пузикових пдношень батюшкам не змнилася з змною влади, батюшки, остергаючись не лояльно до них влади, все ж не наважувались так, як колись, безапеляцйно вддячувати менами за вдповдн могорич на хрестинах. коли лтнй Славкв дд принс свого новонародженого сина до храму для хрещення, то батюшка, спершу переконавшись, що вмст кошика з могоричем, як завжди, вельми невтшний, довгенько думав, вагаючись з одного боку мж бажанням влпити цьому жадбному Пузику прямо в його нахабну пику вдповдним до могоричу меннячком для його сина, з ншого ж боку мж страхом перед радянською владою, яка, в свою чергу, могла б улпити й самому батюшц по саме нкуди.

- Гервасй, - нарешт визначився батюшка, виршивши, що таке м"я буде вдповдним.

- А що, як радянська влада запита, що за Гервасй, чому Гервасй? - хитро примружившись, у вдповдь запитав Пузик-батько, намагаючись за природною селянською звичкою за найменшу можливу цну виторгувати щось найбльш вартсне.

- А ти скажеш радянськй влад, що Гервасй схоже на Гельвецй, а Гельвецй - то колись був такий французький флософ, який був матералстом, як комунсти, - вдповв з деякою зловтшною ноткою батюшка, взявши кошик з жалюгдним пдношенням.

Звичайно, батько Гервася тод, згдно з нагальним сторичним станом, за допомогою у справ надання мен новонародженому синов мг би звернутися прямо до радянсько влади, мг би просто сам придумати м"я, але стан свтогляду тодшнього селянина все ж ще не дозволяв так вдверто нехтувати батюшками на догоду комсарам. батько Гервася виршив, що нехай вже Гервасй, все ж не Запердон. Таким чином вн нби зберг свтоглядний паритет, не образивши н дореволюцйного Господа, н пореволюцйного Комунзма, якому, власне до мен новонароджених, на вдмну вд його попередника, було й зовсм байдуже.

- Гервасй? - хитро примружившись, звела на Пузика-батька погляд радянська влада в особ голови сльради мсцевого комунста Степана, коли новонародженого принесли для рестрац в сльраду. - Мабуть, до попа бгав за таким меннячком.

- Просто Гервасй - то... - почав було батько Гервася згадувати, як батюшка сказав, що Гервасй - то схоже на Гельвецй, а то був такий французький флософ, котрий був матералстом, як комунсти, але пам"ять старшого Пузика пдводила, врешт, не змгши повторити слова батюшки, вн сказав: - Гервасй - то був хвранцуцький йолоп, який матерився так, як комунсти.

- Хх-х-е, матер твой ковнька, тудить його в закапелок розтудить...(...п---...)..., - завершила дискусю радянська влада, використавши вперемж з мцним перегаром так ж мцн, добрн, заборист всесоюзно-росйськ трьохповерхов матюки, доводячи таким чином стиннсть тези про притаманнсть матералзму (здатност материтися, тобто матюкатися), як французьким йолопам, так радянським комунстам. - Гервасй, то й Гервасй, - погодився, почесавши потилицю, Степан записав м"я новонародженого в "метрику".