Читаем Відкрите суспільство та його вороги полностью

24.52. A. Toynbee, op. cit., vol. IІІ, p. 476. Наведений уривок навертає до vol. 1, part 1, A The Relativity of Historical Thought. (Проблему «відносності» історичної думки ми обговорюватимемо в наступному розділі.) Чудовий зразок ранньої критики історичного релятивізму (та історицизму) — див. Я. Sidgwick. Philosophy — Its Scope and Relations, 1902, Lecture IX, pp. 187 та наст.

24.53. Якщо будь-яка думка як така є «неминуче відносною», пов'язаною зі своїм історичним середовищем і в цьому розумінні не є «абсолютно істинною» (тобто є неістинною), то це стосується і самого цього твердження. Але відтак не може бути істинним, а отже, і «неминучим» також і «закон людської природи». Див. також прим. 8 (2, а) до даного розділу.

24.54. Щодо мого твердження про те, що Тойнбі здійснює втечу в минуле — див. прим. 44 до даного розділу та прим. 61 до розділу 11 (про медієвізм Тойнбі), Сам Тойнбі продемонстрував чудові зразки критики архаїзму, і я цілком погоджуюся з його застереженнями стосовно націоналістичних спроб відродити давні мови, зокрема в Палестині. Проте критика Тойнбі індустріалізму (див. прим. 21 до даного розділу) виглядає не менш архаїчною.— Щодо втечі в майбутнє, то я не маю ніяких інших свідоцтв, крім відомої профетичної назви дванадцятої частини праці Тойнбі — «Перспективи західної цивілізації» (The Prospects of the Western Civilisation).

24.55. «Трагічний світовий успіх фундатора ісламу» згадується Тойнбі (op. cit., ІІІ, р. 4-72). Про Ігнатія Лойолу — див. vol. III, 270, 466 та наст.

24.56. A. Toynbee, op. cit., vol. V, 590.— Наступну цитату взято з того самого тому, р. 588.

24.57. A. Toynbee, op. cit., vol. VI, 13.

24.58. Див. A. Toynbee, op. сіt., vol. VI, 12 та наст. (Тойнбі посилається на працю Бергсона «Два джерела моралі й релігії» (Я. Bergson. Two Sources of Morality and Religion).

У цьому контексті цікавою є така історицистська цитата із праці Тойнбі (vol. V, 585; курсив мій); «Християни вірять а дослідження історії впевнено доводить їхню правоту — що братерство людей недосяжне за допомогою будь-якого іншого шляху, окрім вступу до числа мешканців Civitas Dei, який перевершує людський світ, а за царя має самого Бога. Як дослідження історії може довести вірогідність цього? Чи не надто велика відповідальність — стверджувати, що таке можна довести?»

Стосовно «Двох джерел моралі й релігії» Бергсона, я цілком згоден із тим, що у будь-якій творчій думці існує ірраціональний або інтуїтивний момент. Втім, такий елемент можна віднайти і в раціональній науковій думці. Раціональна думка не виключає інтуїтивного, просто в даному разі (на відміну від інтуїції в дикому, первісному стані) вона більше підпорядкована контролю та перевіркам. Стосовно проблеми створення відкритого суспільства, я визнаю, що такі люди як Сократ надихалися інтуїцією. Але погоджуючись із цим фактом, я переконаний, що саме раціональністю фундатори відкритого суспільства відрізняються від тих, хто намагався перешкодити розвиткові цього суспільства і хто (подібно до Платона) надихався інтуїцією, але такою інтуїцією, яка не контролюється розумом (у тому значенні, в якому термін «розум» використано в даному розділі), Див. також прим. до «Вступу».

24.59. Див. прим. 4 до розділу 18.

Прим. до розд. 25

25.1. Так звані конвенціоналісти (А.Пуанкаре, П.Дюем, а пізніше — А.Еддінгтон); див. прим. 17 до розділу 5.

25.2. Див. мою працю «The Logic of Scientific Discovery».

25.3. «Теорія черпаючої свідомості» згадується в розділі 23. (Про «теорію науки як прожектора» — див. також мою працю «Towards a Rational Theory of Tradition», згодом опубліковану в «Conjectures and Refutations», зокрема pp. 127 та наст.). «Теорія науки як прожектора» містить, очевидно, саме ті елементи кантіанства, які є сприйнятими. Можна сказати, що Кантова помилка полягала в тому, що він вважав начебто прожектор не можна удосконалити і не бачив, що деякі прожектори (теорії) не висвітлюють фактів, добре висвітлених іншими прожекторами. Втім, ми справді відмовляємося від застосування певних прожекторів і домагаємося прогресу в науці,

25.4. Див, прим. 23 до розділу 8.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Джокер
Джокер

Что может быть общего у разжалованного подполковника ФСБ, писателя и профессионального киллера? Судьба сталкивает Оксану Варенцову, Олега Краева и Семена Песцова в одном из райцентров Ленинградской области — городке под названием Пещёрка, расположенном у края необозримых болот. Вскоре выясняется, что там, среди малоисследованных топей, творится нечто труднообъяснимое, но поистине судьбоносное, о чем местные жители знают, конечно, больше приезжих, но предпочитают держать язык за зубами… Мало того, скромная российская Пещёрка вдруг оказывается в фокусе интересов мистических личностей со всего света — тех, что движутся в потоке человеческой истории, словно геймеры по уровням компьютерной игры… Волей-неволей в эту игру включаются и наши герои. Кто-то пытается избыть личную драму, кто-то тянется к исторической памяти своей семьи и страны, а кто-то силится разгадать правила игры и всерьез обдумывает перспективу конца света, вроде бы обещанного человечеству на 2012 год.А времени остается все меньше…

Akemi Satou , Анна Волошина , Даниэль Дакар , Евгений Николаевич Кукаркин , Мария Семёнова , УЛЬЯНА СОБОЛЕВА , Феликс Разумовский

Фантастика / Приключения / Ужасы и мистика / Неотсортированное / Самиздат, сетевая литература / Фэнтези
Некурящий
Некурящий

Эх, не вовремя я курить бросил!Затушил последнюю сигарету и почти сразу неприятности посыпались. Тем более, я классический попаданец. Ну, может, и не совсем, но сейчас попал знатно. К тем самым эльфийкам, оркам, магам и прочим обитателям Порубежья.Из минусов:На меня охотятся даже в собственном мире почти все трехбуквенные службы: МВД, ФСБ, ГРУ и даже НТВ! А один олигарх так и вовсе… Но то отдельная история!Да еще и девушка изменяет (эх, печаль-тоска!) изощренно.Патронов вот не так много осталось. Да и дизеля всего полканистры.Но и плюсы имеются:У меня остались связи, старый и дубовый, но надежный джип и полуавтоматический дробовик. Кроме того, я всегда могу вернуться.Ах, да, еще и девушка изменяет (ура, свобода!)Еще есть цель:Спасти и доставить домой ушастую принцессу (а как же иначе?!), решившую погулять по улочкам простого российского городка. А если не получится — уничтожить.Ничего не забыл?Ну, конечно, мое любимое: если спать, так с королевой! Но не клинков же?!!

Антон Сергеевич Федотов , Федотов Антон

Неотсортированное / Попаданцы