Вітер у вербах

Наступного ранку Жабс, який, як завжди, проспав, спустився до сніданку запізно, і знайшов на столі трохи яєчної шкаралупи, кілька шматочків холодних та зачерствілих тостів, кавник, випорожнений на три чверті, та ще такі-сякі крихти. Не сказати, що це додало йому настрою, це ж, як-не-як, був його дім. Через вікно їдальні він побачив Крота й Ондатра, які сиділи посеред газону у кріслах-гойдалках, і, мабуть, переповідали один одному якісь бувальщини, час від часу заливаючись реготом і дригаючи коротенькими лапками. Борсук сидів у кріслі та з серйозною міною читав газету, і коли Жабс зайшов до кімнати, просто підняв голову та мовчки кивнув.

Жабс не став нарікати, а сів за стіл і поснідав тим, що там ще залишалося, подумки сказавши собі, що цього він так просто не залишить. Коли він уже доїдав, Борсук відірвався від газети і сказав:

— Даруй мені, Жабсе але цього ранку на тебе чекає багато серйозної роботи. Бачиш, не варто зволікати з Бенкетом на честь перемоги. Від тебе всі його чекатимуть, та, зрештою, хіба тут так не заведено?

— О, так, так, — охоче погодився Жабс. — Треба ж якось віддячити. От тільки не розумію, чому тобі забаглося влаштувати бенкет уранці. Але ж ти знаєш, я живу не стільки задля власного задоволення, скільки для того, щоб вгадувати бажання моїх друзів, а потім, по можливості, втілювати їх у життя, чи не так, Борсуче, старий друже?!

— Не прикидайся дурнішим, ніж ти є насправді, — мовив Борсук, якому вже вривався терпець. — І не хихоти тут і не бризкай кавою, коли говориш. Що в тебе за манери?! Я от що хочу сказати: Бенкет, ясна річ, буде ввечері, але запрошення треба написати й розіслати просто зараз, і ти таки напишеш. Отже, сідай за цей стіл — бачиш пачку поштового паперу, на якому синім із золотом написано “Жабс-Хол”? — і пиши запрошення всім друзям. Якщо візьмешся просто зараз, до обіду закінчиш. Ну, звісно, і я не стоятиму осторонь. Я візьму на себе всі приготування до Бенкету.

— Що?! — перелякався Жабс. — Замкнути мене тут, щоб я писав оті кляті листи, і це такого чудового ранку, коли мені потрібно обійти володіння і все привести до ладу! Ніяких привітань — і квит!.. Ви ще побачите!.. Хоча, зачекайте хвилинку! Так, звичайно, дорогий Борсуче! Яка це насолода, яке це задоволення порівняно з усім іншим! Ти хочеш, щоб усе було зроблено? Буде зроблено! Ходи, Борсуче, берися за приготування до Бенкету, керуй, як тобі заманеться, а потім приєднуйся до наших юних друзів надворі, що сповна віддаються тихим радощам, забувши про мене, мої турботи та зусилля. Я жертвую цим ранком задля обов’язку і дружби!

Борсук підозріло покосився на Жабса, але не вловив жодного натяку на якусь каверзу.

Не відчувши нічого підозрілого, Борсук вийшов з кімнати й подався на кухню, і щойно двері за ним зачинились, як Жабс усівся за письмовий стіл.

Поки вони розмовляли, у голові його народився чудовий задум. Він напише ці запрошення і подбає, щоб там було написано про його провідну роль у сутичці і про те, як він, Жабс, одним ударом кийка вклав на землю Старшого Ласицю. Він не забуде натякнути на свої пригоди, і як же він подасть це сходження до славні А на десерт запропонує щось на зразок вечірньої розважальної програми, яка виглядатиме приблизно так:

СПІЧ

містер Жабс

Стислий виклад:

Наша тюремна система — Водні артерії Старої Англії — Що таке торгівля кіньми і як її провадити — Приватна власність: права та обов’язки — Повернення до землі — Типовий англійський землевласник.

ЗВЕРНЕННЯ

містер Жабс

ПІСНЯ

виконує Жабс

(музика і слова його ж)

ІНШІ ТВОРИ

виконуються упродовж вечора

Автор музики та слів містер Жабс

Сама думка йому дуже сподобалася, і Жабс, засукавши рукави, взявся до роботи, вже до обіду були готові всі листи, і тут йому доповіли, що в дверях стоїть мала й дуже замурзана ласиця та якось нерішуче питає, чи не можна якось прислужитися джентльменові.

Жабс поважно вийшов на поріг і побачив одного з учорашніх в’язнів, що аж палав від бажання чимось догодити. Він поплескав ласицю по голові, ткнув у лапку пачку запрошень і наказав швидко, просто зараз, не зволікаючи ні миті, рознести їх адресатам, а якщо надвечір ласиця повернеться сюди, то не виключено, що на нього чекатиме шилінг. І неборака, страшенно вдячний, відразу ж полетів виконувати Жабсове доручення.

Коли всі, збавивши ранок на річці, повернулися на обід, шумні та бадьорі, Кріт, якому було трохи соромно, скоса зиркнув на Жабса, боячись побачити його похмурим, пригніченим. Жабс же, натомість, був сама пиха та зухвалість, і Кріт запідозрив щось недобре. Ондатр із Борсуком багатозначно перезирнулися.

Тільки-но покінчили з трапезою, як Жабс, запустивши лапи в бездонні кишені штанів, наче ненароком зронив:

— А тепер, друзі мої, подбаємо про вас! Кажіть, хто чого хоче! — і він поважно рушив до саду, збираючись обміркувати кілька ідей для своїх майбутніх виступів, коли Ондатр схопив його за лапку.