Читаем Все ясно полностью

Але ж це правда! - знов заревів чоловік з Колок, - ти справжній пихатий засранець! Та ще й жирний, якщо я тільки не казав цього раніше.

Боюсь, що я не розу…

Я щось тільки що сказав? - чоловік з Колок обвів кімнату безумним поглядом.

Ви сказали, що я пихатий засранець.

Ви маєте мені повірити… Та ти ж глянь, який в тебе жирний тухес!… Пробачте, це сказав не я… Мені дуже шкода, але ти жирнотухесний засранець, я…

Ви сказали, що я маю жирний тухес?…

Ні!… Так!

Може, це через штани? Вони надто тісно облягають…

Твою жирну задницю!

Жирну задницю?

Так, жирну задницю!

Як ви думаєте, хто ви?

Ні!… Так!

Ану забирайтеся звідси!

Ні!… Так!

Так, циркулярка чи ні - вже немає значення, - сказав, спалахнувши, лікар, з шумом закрив папку й ринувся зі свого власного кабінету, гнівно топчучи підлогу кожним зі своїх важких кроків.

Так лікар-постачальник став першою жертвою дивного безумства чоловіка з Колок, єдиним симптомом якого залишалося колесо циркулярної пилки, котре глибоко засіло в його черепі строго перпендикулярно до лінії горизонту і мало залишатися в тому місці до кінця його життя.

Подружнє життя помалу входило у свою колію, після того як з ліжка зняли узголів'я, а в Брід народився перший з її трьох синів, однак чоловік з Колок змінився, і цього не можна було не визнати. Тепер той самий чоловік, який масажував її передчасно постарілі ноги, коли в сім'ї ще панував мир і спокій, який розтирав молоком, якщо більш нічого не було під руками, її обпалені сонцем плечі, який рахував пальчики на її ногах, бо вона це так любила, - тепер він за найменшої нагоди обзивав і лаяв її. Він починав шипіти, що грудинка недостатньо просмажена або що на комірці сорочки залишилося мило. Але Брід передбачала це й навіть ставилася до таких присікувань із замилуванням.

Брід, де мої довбані шкарпетки? Ти знов не кладеш їх на місце.

Я знаю, - відповідала вона, всередині себе підсміюючись над задирками та криками чоловіка. - Ти правий. Наступного разу так не робитиму.

Чому я, до задниці, ніяк не можу запам'ятати назву того гнутого музичного інструмента?!

То все через мене. Це моя вина.

З часом він ставав усе гіршим. Тепер його прокльони могло викликати навіть те, що бруд брудний. Надто вогка вода у ванні викликала в нього такий гнів, що він кричав на Брід, аж доки сусіди не зачиняли віконниць, щоби не чути їх сварки (прагнення дрібки миру і спокійного існування - це чи не єдині речі, котрі цінували всі жителі штетля). Менш ніж за рік після того трафунку на млині він почав бити її. Але вона казала до себе, що таке трапляється вкрай рідко. Раз чи двічі на тиждень. Не більше. Втім, якщо він був «не в настрої», то ставився до неї навіть краще, ніж чоловіки зазвичай ставляться до своїх дружин. Та і його настрої йому не належали. Це були настрої іншого чоловіка з Колок, того, що народився під металевими зубами в його мозку. А вона продовжувала кохати і це давало їй підставу жити.

Ах ти ж шльондро, ти курво отруйна! - кричав той інший з піднятими на неї руками, а потім той справжній обіймав її так, як це було в першу їхню ніч.

Смердюча видра! - і бив її навідліг по щоці, а потім ніжно вів її, або вона його, до спальні.

Під час любощів він також міг обізвати її, чи вдарити, чи скинути її з ліжка на землю. Вона знову поверталася на ліжко, тулилася до нього, і вони знову починали там, де скінчили перед тим. І ніхто з них не знав, що йому спаде на думку зробити наступної миті.

Удвох вони обійшли всіх лікарів у шести містечках довкола Луцька - у самому Луцьку чоловік з Колок розбив носа самовпевненому молодому лікарю, котрий запропонував їм спати окремо, - і всі вони були певні, що зарадити можна, лише витягнувши колесо, що неодмінно призведе до смерті пацієнта.

Жінки штетля, спостерігаючи за стражданнями Брід, були щасливі. Навіть тепер, через шістнадцять років, вони пов'язували її появу з тією дірою в стіні, через яку жодна з них не могла її бачити, через яку не можна було її пізнати і виявити до неї материнське тепло, через яку вони всі вчилися її ненавидіти. Ширилися чутки, що чоловік б'є її, бо вона холодна в ліжку (подумайте, лише двоє дітей за три роки шлюбу!) і тому що вона не вміє належно вести господарку.

Перейти на страницу:

Похожие книги