I так ми Боже допоможи, во Тройці, Святій i пресвята Діво Mapie, свята Магдалина́, свята Варвара i всі Святіі"… — Долго призывалъ онъ такъ всякихъ святыхъ, ангеловъ и архангеловъ и всякія небесныя силы на помощь себѣ, говоря: "що вас выкликую, що вас прыкликую, що вас молю, що вас прошу í вам ся кланяю" — и перешелъ послѣ этого къ молитвѣ элементамъ: "Помолюся i покланяюся Небу, Землі, Зьвіздам i Сонцю правенному, Вітрови святому i всім святым силам Божым i всім святым духам небесным; тобі, Отче святый, всемогущий, всевышний, покланяемся тобі i слугам твоім святым — будьте мені до помоци i поратунку із сего крещоного родженого Івана ізогнати поганого болища (въ другой разъ), — гісти́ща, нечистого руматуса, кервище паскунну i всілякого болища невідомого i незнаёмого — ізогнати ёго i заклясти ёго всіма силами божыми i духами святыми"… Искренней, горячей, свободной вѣрой въ Бога и его силу, въ возможность единенія его, стараго человѣка, съ Всевышнимъ вѣяло все время отъ этой молитвы. Вѣря въ ея чудодѣйственную силу, старикъ обратился прямо къ Плачу, чтобы его окончательно прогнать и заклясть: "Ты, поганый плачищу, нечистый плачищу, паскунный плачищу! Я до тебе говорю — говорю до тебе всіма силами божыми: відки ты прійшов, із чогось прійшов на сего крещеного, родженого Івана — ци ты із скалів прійшов, ци із степів, ци з вертепів, ци водами, ци дорогами, ци розпутіями, цись прійшов из громів, ци з блискавиць, ци з огне, ци з воды, відкісь прийшов — там піди; ай ніхто тя не видів колись прийшов, абы тя ніхто не видів, колись ізійшов. — Јзійди, потим не увійди, запрічаю тя, i проклинаю тя всіма силами божыми… Роса сходит со небес благословенна, падет на землю благу́ благословенну — сонце огріє, вітер подує, вона ізгине від сонця i від вітру. Як роса погибає від сонця i від вітру, так поганий болище-плачище… від божественныхъ молитов, від святих слів, від вгонників Христових, від усіх сил небесных погинеш, почо́рніеш, яко уголь розсиплешся на порох, від нешного дне аж до віка. — Пропавесь, i препадеш, есь проклятий i заклятий, во вік віков амінь"{293}
).Эта близость къ молитвѣ положила отпечатокъ и на самый заговоръ. Громадное количество заговоровъ, особенно врачебныхъ, начинается
Но у заговоровъ есть и своя собственная вступительная формула, къ молитвѣ не имѣющая никакого отношенія, свой
къ такому вступленію присоединяется другая формула, говорящая о чудесномъ одѣваніи знахаря мѣсяцемъ, звѣздами, тучами и т. п. Тогда получается что-нибудь въ такомъ родѣ: "Стану я р. Б. и. благословесь и пойду перекрестесь, пойду по матери по сырой земли, небомъ покроюсь, зорею подпояшусь, звѣздами отыцусь"..{303}
). Подобный зачинъ чаще всего встрѣчается въ заговорахъ сѣверной, сѣверо-восточной Россіи. Въ западной Европѣ попадаются только рѣдкія отдаленныя параллели. Тамъ заговоръ начинается съ обрыва. Амманъ сообщаетъ заговоръ, начинающійся слѣдующими стихами:Heut steh’ ich auf und neig’ mich gegen den Tag,[49]
In meinem Namen, den ich empfangen hab’{304}
).