Закоłот. Невимовні культи

Усе це для Кассандри не було спогадом, не виринуло з пам’яті (що й досі була лише ентропійним виром чорних спалахів). Це були наче трансмітовані блоки даних, не пропущені крізь призму особистого досвіду. Знання без осмислення.

Жахливе й водночас захоплююче усвідомлення набатом калатало в мозку Кассандри:

«вона звільнилася… Вона Звільнилася!.. ВОНА ЗВІЛЬНИЛАСЯ!»

«Новий Розум Імператора» — Сатурніанська Кішка, скалічена людською інженерією, ув’язнена сутність квантового розуму материнського корабля «Сінано»… опинилася за межами своєї в’язниці.

V

Штурмовик чітко відчув момент, коли корабель впав у кататонію. Зовні це було майже непомітно — базові системи продовжували функціонувати, підтримуючи регенерацію повітря, живлення периферійних пристроїв, осьове гравітаційне обертання та багато чого іншого. Соматичні системи корабля не були безпосередньо керовані матричним розумом і могли певний час лишатися активними — в оперативно-тактичному сенсі. Стратегічне ж реагування кораблем та довгострокові, багаторівневі дії та наслідки — це було відповідальністю розподіленого інтелекту. І його відсутність миттєво стала помітна в окремих тактичних та рутинних процедурах, що разом втратили узгодженість та керованість.

Штурмовик зупинився, наче оцінюючи цей новий факт. Наразі він перебував у операційному габі — одному зі штабів окульт-інженерного персоналу. Навколо панувала напівтемрява, необхідна для більшості ритуальних процедур. На нульовій позначці розташувалися два десятки терміналів, що були частково заглиблені в палубу та розділені невисокими перегородками з органічного скла, між якими були прокладені вузькі пласталеві стежки. Згори, з-під склепіння, спускалися донизу довгі низки шарнірних з’єднань, гнучкого поруччя та кабельних трас — цей простір використовувався для комплексних тривимірних ритуалів. Конструктивні елементи мріли слабким мерехтінням дезактивованих систем, живі, але безсилі.

Простора зала була порожньою. Лише декілька загиблих лишалися у своїх терміналах, наче в гробницях — зігнуті фігури лежали обличчями на робочих поверхнях, під’єднані широкими стрічками шин до хребтових нейроконекторів. Довгий кривавий слід тягнувся до одного зі шлюзів.

Фреска на склепінні над шлюзовою камерою зображувала величну істоту, що еманувала потойбічним сяйвом. Її шкіра була кольору золотавого перламутру, гнучке, безкосте тіло позбавлене дзеркальної симетрії, притаманної земним організмам, нагадуючи багатохвосту змію чи восьминога, що зазнав химерної мутації. Голови не було, натомість вражали хаотичний розсип кількасот очей і два трищелепові матово-чорні дзьоби. Вируюче сплетення мацаків оточувало її, мов ореол. Напис на передньому плані пульсував червоним живосріблом:

Ghatanothoa, benedicatur lux tuum!

Salva nos!

Сам габ не зазнав значних руйнувань, але поряд з невеличкими дверцятами, що їх боронили аж чотири замки й охоронний сигіл, у стіні зяяв ідеально круглий отвір діаметром у три метри, наче зроблений лазерним різаком. За отвором виднілася темна камера, переплетена численними трубопроводами та кабелями — з десятками з’єднань, тепер квапливо розімкнених чи навіть вирваних. Важкий, переповнений радіоактивними ізотопами газ повільно та в’язко виткав з отвору, стелячись палубою, помітний навіть простим оком. Не треба було бути окульт-інженером, щоб здогадатися, що камері бракувало центрального вузла — і якого саме.

Ще до того, як важкий тупіт уловили сенсори «Шантака», штурмовик уже здійняв свою картечницю. Тупіт ущух — потвора зупинилася, немов відчувши ту його реакцію. Запала тиша.

Корабель важко здригнувся, наче від тупого болю, відгукнувся глибинним гуркотом. Саме тоді на іншому кінці габу, за спиною штурмовика, крізь розчахнутий шлюз ввалилися троє космопіхів зі зброєю напоготові. Перші постріли пролунали півтори секунди потому: дві короткі черги поспіль. Одна з них вдарила штурмовика у стегно, впіймавши на півоберті.

Стандартна М41А не надає кулям значної ударної сили — в умовах бою на кораблі у стислому герметичному просторі то є надмірний ризик. Її базовий боєкомплект — низькоімпульсні заряди зупиняючої дії, шокери. Але є й летальні — загорнуті в конусоподібну м’яку оболонку мікрогенератори високоенергетичного нейтронного пучка. Вражаючи ціль, вони детонують спрямованою хвилею швидких нейтронів, що майже не стримуються бронею. Звичайною бронею.

Клацнули, вимикаючись, магнітні підошви. Штурмовик відштовхнувся і, злетівши, зник поміж покрученого переплетіння систем і трас. Хапаючись за поруччя, він поринув углиб цього тривимірного лабіринту. «Шантак» повідомив про ураження лівої ноги і заходи щодо реанімації. Біль, який пульсуючими хвилями розходився від стегна, пофарбував світ багряним, але не вплинув на різкість та глибину зору. Картечниця примагнітилася до спини, в долоню, стрибнувши назустріч, зручно лягло руків’я револьвера.

Двоє космопіхів піднялися під склепіння, один залишився на палубі, маневруючи у пошуках вогневої позиції.