Замок

– Звичайно, це не жарти, К., – відповіла Ольга, – а мої найсерйозніші тривоги. Але я говорю про це не для того, щоб мені стало легше на серці, а тобі важче, а розповідаю тобі, бо ти питав про Варнаву. Амалія звеліла мені розповісти, а крім того, мені здається, що тобі було б корисно знати більше. Я роблю це також і задля Варнави, щоб ти не покладав на нього надто великих надій, бо він підведе тебе і потім сам страждатиме від цього. Він дуже вразливий. Наприклад, сьогодні не спав усю ніч, бо вчора ввечері ти був ним незадоволений і сказав, що він ні на що не здатний і що тобі міг дістатися тільки такий нікудишній вістовий, як Варнава. Ці слова позбавили його сну. Ти напевно не помітив його хвилювання, бо посланці із Замку повинні вміти добре володіти собою. Але йому нелегко, навіть із тобою нелегко. Звичайно, ти вимагаєш від нього не надто багато, адже ти приніс із собою певні уявлення про те, як має працювати вістова служба, і будуєш свої вимоги згідно з цими уявленнями. Але в Замку думають інакше, і твої очікування не можуть здійснитися, навіть якщо Варнава цілком пожертвує собою задля служби, до чого він часом, на жаль, виявляє схильність. Варто було б змиритися і не мати нічого проти, якби не питання, чи можна називати вістовою службою те, чим займається Варнава. Перед тобою він, ясна річ, не має права висловлювати своїх сумнівів. Якби він це зробив, то потрапив би в серйозну халепу, це означало б грубе порушення законів, яким він вважає себе підпорядкованим. І навіть зі мною він не може розмовляти вільно, я повинна виманювати в нього його сумніви пестощами й поцілунками. Та й тоді він усе ще не впевнений, чи ці сумніви справжні. У них із Амалією є щось спільне в крові. Але він і мені розповідає не все, хоча я єдина, кому він довіряє. Ми часом розмовляємо й про Кламма. Я ніколи не бачила Кламма, ти ж знаєш, Фріда мене не любить і жодного разу не дозволила подивитися в щілину. Але, звичайно, в Селі знають, як виглядає Кламм, дехто його бачив, усі про нього чули, і з цих свідчень очевидців, з чуток та деяких неперевірених побічних джерел склався портрет Кламма, який, напевно, загалом правильний. Але тільки загалом. У деталях цей портрет постійно змінюється, можливо, навіть частіше, ніж сам Кламм. Він виглядає зовсім інакше, коли приїздить до Села і коли їде назад, інакше перед тим, як випив пива, та інакше опісля, по-різному в години сну і неспання, інакше наодинці і в розмові з кимось, а коли потрапляє нагору, в Замок, то змінюється до невпізнання. І навіть у Селі існують великі розбіжності між тим, що розповідають про його зовнішність різні люди. Відрізняється зріст, постава, повнота, форма бороди. Тільки в тому, що стосується одягу, повідомлення, на щастя, збігаються: він завжди носить один і той самий чорний сурдут із довгими полами. Звичайно, всі ці відмінності пояснюються зовсім не чудесами, враження кожної людини залежить від настрою в конкретний момент, від того, наскільки людина схвильована, від нескінченних обнадійливих злетів і зневірених падінь, що їх відчуває той, хто стоїть перед Кламмом. А крім того, візит переважно дуже короткий. Я переповідаю все це тобі зі слів Варнави, і на цьому можна було б заспокоїтися, якби справа стосувалася когось іншого. Але ми не можемо на цьому заспокоїтися, бо для Варнави життєво важливо знати, зі справжнім Кламмом він розмовляє чи ні.

– Для мене це не менш важливо, – сказав К., і вони підсунулися ближче одне до одного.

Невтішні новини, які розповіла Ольга, вразили К. Хоча, з іншого боку, він бачив винагороду за це в тому, що знайшов людей, ситуація яких була схожа до його власної, принаймні так здавалося на перший погляд. Він міг би тепер об'єднатися з ними і порозумітися значно краще, ніж із Фрідою. І хоча він майже втратив надію на успіх свого доручення, переданого Варнавою, та що гірше велося Варнаві, то ближчим він був до К. тут, унизу. К. не сподівався, що хоча б хтось у Селі може мати схожі до його власних прагнення, навіть такі нещасливі, як у Варнави та Ольги. Хоча це було ще дуже непевно й могло в подальшому виявитися чимось цілком протилежним; не варто так швидко давати себе спокусити цій невинності Ольги, а також одразу вірити в чесність Варнави.