Житіє Моє

Є лише один спосіб прибити мага пасивним прокляттям – різким ударом перекрити його можливості оборонятися, значить в системі повинні бути потужні накопичувачі, а вже їх-то завжди можна розпізнати без проблем. Можливості Шереха я собі приблизно уявляв, але відповідної сили зброї я не бачив. Енергія текла масивом переривача, велично і рівномірно, ніде не демонструючи неоднорідностей чи турбулентностей. Пуск артефакту міняв напрямок потоку, але ніяк не міг вивільнити все нараз. Таким чином, створена тими самими «ангелами» конструкція присутність Шереха ігнорувала. З чим кретинів і вітаю. Топтатися тут стільки часи, он, навіть колію провести, і не допетрати, що стóрожа Джерела треба гасити до початку ритуалу!

Щоби передбачити результат цеї профанації, мені не було нужди знати нюанси вибудовування знаків. Активований переривач починав давити на Джерело, а Шерех – відступати, намагаючись зберегти свою цілісність. На якийсь момент контакт між всесвітами переривався, але рано чи пізно енергія артефакту висихала, і нежить відновлював себе, як оживають підняті некромантами небіжчики. Тріумфальне повернення Потойбічного накладалося на загальносвітовий фон, створюючи ефекти, тонкощі яких мене, по-хорошому, не цікавили (міг же монстр трохи перестаратися спросоння!). Головне, що Шерех і був Світовою Віссю, що стверджувала правильний порядок речей.

Подумати лише, а ще так недавно, я би за його знищення півжиття би віддав.

Можна помізкувати про стосунки Шереха і інших нежитів (недаремно в місці його зосередження нема більше нікого, хоча, здавалося, ось вона, дорога на цей бік), або прикинути , чи зможуть чорні маги втримати контроль над Джерелами, коли найпотужніше з них зникне. Лише от що буде, якщо Чудесники зрозуміють причину своїх невдач, тупо прийдуть і оглянуть місце дії? Це зараз проникнути в сховок неможливо (Шерех за цим прослідкує), але Літургія Світла запускає переривач на відстані! Не знаю, що за геній придумав такі дивні чари, краще би він здох в колисці. Безсмертного монстра можна було вразити чисто фізично. Ну, хоча б, через он той гробик.

Треба, однак, рятувати чудовисько. Зараз Чудесників розігнали, але їм це не вперше, а мені треба обламати їх не на століття, а назавжди. І справа тепер не лише в особистій помсті. Я – чорний, мене світ влаштовує таким, яким він є, і не цікавить думка всіх інших. Хай здохнуть! І в переносному смислі, і в прямому. Перспектива відновлення справедливості у вигляді загального гаплика через тисячу років мене не влаштовувала, а спокійно дивитися, як чорну магію намагаються скасувати, я не збирався. Так, так, скасувати! А як ви думали, чому в літописі будівельників «ла-ла-ла» жодного разу не згадали про чаклунів? Чорні маги – діти нового світу.

Я подумки прикинув вагу елементів пластинчатої конструкції – розібрати її самотужки було неможливо. І що мені з нею робити? Розчинити кислотою, принести молот і розвалити на частини? Ще невідомо, як це вплине на стан Шереха і стабільність каналу – знизу було помітно, що масивні елементи переривача зливаються з оболонкою кокона (цікаво, там ціле тіло, чи лише кості лежать?). Можливо, діючи інтуїтивно, нежить вдосконалив своє пристанище, і нинішнім станом справ ми зобов’язані саме йому? Варто плюнути не туди, і ще одне падіння Ґірейна Фінкауну гарантоване, добре, якщо ніхто не взнає, хто в ньому винен...

Добре, будемо мислити конструктивно. Що тут предки нагромадили, мені ні в зуб не здалося. Створити ще один переривач Чудесникам не під силу, тут потрібні знання про природу потойбічних сил як мінімум на рівні деміурга, в смислі, творця «ла-ла-ла» (не вірю я, що ідеологічно зашорений чарівник може докопатися до правди в такому питанні). Ритуал сектантів відтворює дію Ключа, значить, потрібно лише трішечки підправити властивості артефакту і не отримати при цьому здачі. Задачка якраз на Диктат Волі.

Я пройшовся залом ще раз, відслідковуючи пусковий контур переривача і не звертаючи уваги на брижі під ногами. Ненавиджу, коли одне закляття в іншому, і обидва активні. Гірше лише на працюючій турбіні гайки крутити.