[69]Коракл (валлійськ. cwrwgl, англ. coracle) — невеликий, легкий традиційний човен, який складається з подібного до половинки шкаралупи волоського горіха каркасу, плетеного з вербового пруття і обтягнутого шкірою.
[70]Йдеться про Пергаменти Пнома (англ. Parchments of Pnom) — одну з окультних книг у міфах Ктулху. Вигадана Кларком Ештоном Смітом. Пергаменти Пнома є рукописом, автором якого Сміт називає Пнома, «головного гіперборейського генеалога та видатного пророка» і містять у собі відомості про прадавніх богів, насамперед, детальний родовід бога Тсатоґґуа.
[71]Терпентинне дерево (лат. Pistacia terebinthus) — вид невеликих листопадних дерев і чагарників роду фісташкових родини сумахових. Усі частини рослини мають сильний смолистий запах.
[72]Ескарп (англ. escarpment) — крутий уступ або обрив, який розділяє ділянки з пологим нахилом земної поверхні.
[73]Ефір (з лат. Aether — «горішнє чисте та світле повітря», від давньо-грецького — «верхні шари повітря») — у давньогрецькій міфології — верхній, прозорий і променистий шар повітря, що править за осідок богів. Арістотель називав ефір п’ятою, найтоншою стихією.
[74]Бірема (лат. biremis), у греків — дієра (давньогрецькою — бойовий корабель античності з двома рядами весел, найпростіший та найменший з багаторядних кораблів. Біреми зазвичай мали сто весел, бували як палубними, так і безпалубними кораблями і широко використовувалися в античні часи як розвідувальні та легкі бойові судна.
[75]Кам’яний мішок або ублієт (від фр. Oublier — «забувати») — особливий тип підземелля у середньовічних замках, підземна в’язниця, що мала вигляд глибокої криниці з дверима нагорі. До кам’яного мішка скидали засуджених на голодну смерть або довічне ув’язнення.
[76]Кларк Ештон Сміт завершив роботу над оповіданням «Пришестя Білого Хробака» у вересні 1933 р. Проте через пишномовний стиль і численні архаїзми авторові було вкрай важко продати цей твір часописам. У 1941 році йому нарешті вдалося опублікувати оповідання (щоправда, у значно скороченому вигляді) у часописі Stirring Science Stories, який, втім, видав лише чотири числа і припинив своє існування. Вперше оповідання було видано у повному обсязі 1989 року. У цій книзі наведено оригінальну версію твору без скорочень.
[77]Посейдоніс — останній острів затонулої Атлантиди. Згадується в оповіданні Елджернона Блеквуда «Пісок» (1912) і детально змальовується у циклі оповідань Кларка Ештона Сміта, присвяченому легендарній Атлантиді.
[78]Адамант або адамантин — міфічний надміцний легкий метал, що його боги використовували для виготовлення зброї. Вживається як загальна назва на позначення надзвичайно твердого, незламного матеріалу.
[79]Прелат — у католицькій та англіканській церквах — почесний сан, титул представника вищого духівництва (кардинала, архиєпископа, єпископа тощо). Тут вживається на позначення релігійного сановника загалом.
[80]Фіал (англ. Vial, від грец. Phiale — «широка пласка посудина») — скляний посуд для рідини, який широко використовувався за часів Античности. Мав вигляд пласкої широкої чаші, згодом — невеликої пляшечки, флакона.
[81]Кротали — давньогрецький ударний музичний інструмент, рід тріскачки, давній попередник кастаньєт. Являють собою два пов’язані між собою дерев’яні або латунні бруски довжиною 12–15 сантиметрів.
[82]Кокодрил — архаїчна форма слова «крокодил».
[83]Балас-рубін, або бале-рубін, або шпінель (від лат. spinella — «невеликий шип» — за гострокутною формою кристалу) — мінерал класу оксидів і гідроксидів, складний оксид алюмінію і магнію. Деякі різновиди цього мінералу є коштовними каменями та використовуються як прикраси. Кольори різняться від червоного та помаранчевого до зеленого та фіолетового.
[84]Циноброва або кіноварна барва — тепла червона барва, яка являє собою відтінок червоного та помаранчевого кольорів. Походить від цинобри або ж кіновару — мінералу класу простих сульфідів, який є однією з найдавніших мінеральних фарб.
[85]Кларк Ештон Сміт написав це оповідання у вересні 1929 року. Воно стало однією з перших робіт автора для часописів і було надруковане в червневому числі Weird Tales за 1930 рік. У ньому з’являється тема, що стане загальною для Смітових творів, присвячених вмирущим світам: ідея про те, що пам’ять і спогади про колишнє щастя не приносять розради, а самі є прокляттям.
[86]Як і численні власні та загальні назви, вигадані Кларком Ештоном Смітом, слово Сфаномої цілком відповідає прагненню автора, викладеному в його нотатнику — «Чорній книзі», а саме: «[застосовувати] фонетику, яка наводила б на думку про незвичність і гротескність… обіграти найменш уживані сполучення літер [на кшталт] ch, j, h, qu, sph, y, wh, sm, x, z… oi, oo… і т.д.» Відомо, що назву «Sfanomoë» сам Сміт вимовляв із наголосом на другому складі: sfa-NO-mo-ee.
[87]Антилія (лат. Antillia) — легендарний острів, який, на думку картографів XV–XVI ст., існував в Атлантиці на захід від Піренейського півострова.