Классическая проза

Полет 800
Полет 800

Най-важният случай в кариерата на детектив Джон Кори! ("Аз, детективът"; "Играта на лъва") Крайбрежието на Лонг Айлънд На здрачаване пустият плаж става ням свидетел на една оргия и на една трагедия. Двойка прелюбодейци се отдават на горещ секс пред специално нагласена камера. Внезапно небето е озарено от ужасна експлозия. Двойката побягва с камерата миг преди една полицейска кола да заоре в пясъка… Пет години по-късно Катастрофата на полет 800 е приписана на механична повреда. Само че за Джон Кори и Кейт Мейфилд, членове на елитния контратерористичен отряд, случаят не е приключил. Подозирайки, че истината се прикрива, без да се подчиняват на заповедите, те се ровят отново в грамадата от доказателства в търсене на най-важното — записа на двойката от плажа, съхранил последните мигове на обречения самолет.Вдъхновено и умело Нелсън Демил взривява тишината с убийствен хумор и ескалиращо напрежение!"Най-изкусната творба на големия майстор!" Дан Браун, "Шифърът на Леонардо"

Нелсън Демил

Классическая проза
Баудолино
Баудолино

Някъде в южен Пиемонт, там, където години по-късно ще се издигне град Александрия, Баудолино, малко селянче, надарено с богата фантазия и лъжлив език, впечатлява Фридрих Барбароса дотам, че той го осиновява. Баудолино разказва измислици, но като по чудо всичко, което изрича, се превръща в История. По този начин, наред с други неща, той съставя фалшиво писмо уж от отец Йоан, легендарния владетел на християнско царство в далечния Изток, който по-късно векове наред е разпалвал въображението на мнозина западни пътешественици. Подбуден от измислиците на Баудолино, Фридрих повежда Третия кръстоносен поход за освобождаване на Божи гроб, но действителната му цел е да стигне до царството на отец Йоан.Приключенски роман за рицари, история на едно невъзможно убийство, фантастичен разказ за причудливи същества — "БАУДОЛИНО" е необикновена книга, плод на ерудицията на Умберто Еко и на тънкия му хумор.Умберто Еко е роден в Александрия, Северна Италия, през 1932 г. Преподавател по семиотика и президент на Висшето училище по хуманитарни науки към Университета в Болоня. През 1980 г. дебютира в художествената литература с романа "ИМЕТО НА РОЗАТА", последван от "МАХАЛОТО НА ФУКО" и "ОСТРОВЪТ ОТ ПРЕДИШНИЯ ДЕН".

Умберто Еко

Классическая проза
Дівчина з ведмедиком [Роман]. Болотяна Лукроза [Оповідання та нариси]
Дівчина з ведмедиком [Роман]. Болотяна Лукроза [Оповідання та нариси]

1999 року видавництво «Критика» першим в Україні перевидало два романи одного з найвизначніших українських прозаїків XX століття В. Домонтовича (Віктора Петрова, 1894—1969) — «Доктор Серафікус» і «Без ґрунту». За результатами опитування кількох сот експертів, що його провів Центр рейтинґових досліджень «Еліт-профі», цю книжку визнано (в номінації художня література) однією з трьох найпомітніших подій року. До другого тому вибраних творів В. Домонтовича увійшли його роман «Дівчина з ведмедиком» (1928) та найкращі оповідання й нариси різних років.* * *«Проза Домонтовича — це проза наскрізь раціональної людини, що багато і радо читала твори експресіоністів або, сказати інакше, експресіоніста, що став колеґою Миколи Зерова і разом з ним мав огиду до українського гуляйпілля й "сентиментальної кваші". І, може, найпарадоксальніше з усього, вагання між клясицизмом і експресіонізмом не зробило його стиль ні еклектичним, ні внутрішньо суперечливим, ні розхристаним. У цьому одна з типових рис його прози, і це визначає її місце в загальній історії новітньої української прози».Юрій Шевельов, 1984* * *«Петров залишається загадкою, ребусом, своєрідним сфінксом чи навіть Мефістофелем української культури. Те ж саме можна сказати про Домонтовича — його літературну креатуру. Мало не кожен Домонтовичів рядок містить парадокс, виклик, провокацію.Як екзистенціаліст Домонтович міркує про сутність людини, поставленої поза історію і суспільним буттям, про множинність її ідентичності, про плинність часу та релятивність істини, про абсурдність життя та нездійсненність свободи. Тому всі його герої в свій спосіб проживають цілий спектр екзистенційних станів, серед яких тривога, нудьга, непевність, навіть невроз, які з часом найдуть своє втілення на сторінках Камю і Сартра… Але Домонтович є водночас ще й естетом, навіть гедоністом. Крім того, він знає, що найкраща зброя проти песимістичного надриву — це іронія».Соломія Павличко, 1999* * *«Після виходу його "Дівчини з ведмедиком" 1928-го року, більша частина критики сприйняла роман без особливих похвал; втім, дехто визнавав цікаву побудову сюжету, вдале розташування персонажів, здатність письменника бути психологом. Закиди були типові — втеча від зображення суспільного життя, непотрібне шукання неправдоподібних істин, буржуазні настрої. Одним словом, твір не був "відповіддю на соціяльне замовлення радянського читача"».Світлана Матвієнко, 2000

В. Домонтович

Классическая проза