Читаем 13 звичок, яких позбулися сильні духом люди полностью

Під час наступної зустрічі ми обговорювали, як його невдалі спроби контролювати становище погано впливали на доньку. Джеймс усвідомив, як злість на колишню дружину втручалася у стосунки з його маленькою дівчинкою. Ми обміркували стратегії, які могли стати в пригоді, щоб спрямувати зусилля на покращення стосунків із дитиною.

На нашій третій та останній зустрічі мені стало ясно, що Джеймс усе зрозумів, з його слів: «Я мав би зосередитися на тому, щоб добре провести час із донькою, коли ми їздили дивитися на китів, а не весь вояж писати обурені повідомлення її матері з приводу того, що мені не подобаються її намагання затінити мене». Чоловік також усвідомив, що хоча він і не згоден з деякими правилами Кармен, однак, щоразу тягаючи її до суду, навряд чи зможе поліпшити ситуацію. Замість цього він змарнував би купу грошей, які б міг витратити на доньку. Джеймс вирішив, що варто зосередити усі зусилля на тому, щоб бути взірцем для доньки і таким чином впливати на її життя позитивно.

ТРИМАЮЧИ ВСЕ ПІД КОНТРОЛЕМ

Здається, так спокійніше мати все під наглядом, однак думка про те, що в нас завжди є сила правити бал, може мати складні наслідки.

Порівняйте себе з твердженнями: чи багато є розбіжностей?

 Чимало вашого часу та сил іде на попередження можливих неприємностей.

 Ви докладаєте багато зусиль, щоб змінити інших.

 Опинившись у скрутному становищі, ви вважаєте, що здатні власними силами все вирішити.

 На вашу думку, результат будь-якої справи цілком залежить від старання виконавця.

 Ви не співвідносите успіх та вдачу. Навпаки, майбутнє кожного — тільки в його руках.

 Інші деколи звинувачують вас в одержимості все контролювати.

 Вам важко роздавати іншим завдання, бо, на вашу думку, вони не виконають усе так, як треба.

 Навіть зрозумівши, що повністю контролювати все неможливо, вам важко пустити усе напризволяще.

 У разі невдачі ви вважаєте, що вся відповідальність — на вас.

 Вам незручно звертатися по допомогу.

 Той, хто не досяг своїх цілей, на ваш погляд, цілком винен у цьому.

 Вам важко працювати в команді, тому що здатності інших викликають сумніви.

 Установити довірливі стосунки — нелегка для вас справа, бо нема віри людям.

Ми не в змозі змінити усі обставини та людей у нашому житті, позаяк, на нашу думку, все має бути. Навичка відпускати речі, які ви не можете контролювати, звільнить чимало часу та сил. Ці ресурси можна витратити на те, що у вашій владі, і досягти неймовірних успіхів.

ЧОМУ МИ НАМАГАЄМОСЯ КОНТРОЛЮВАТИ УСЕ

Джеймс винив себе за розлучення. Він старався налагодити шлюб із Кармен, адже хотів міцну родину, де зростала б донька. Коли стосунки припинилися, чоловік не бажав, щоб дівчинка страждала.

Без сумнівів, Джеймс — люблячий батько, який непокоїться добробутом дитини. Він із жахом дивився, як мало контролю лишилося над життям доньки, коли вона зосталась із матір’ю. Для зменшення власної тривоги чоловік докладав усіх зусиль, щоб зберегти якнайбільше контролю над ситуацією. На його думку, якщо наглядати за усім: від того, з ким Кармен зустрічалася, до правил у її оселі, то на серці буде легше.

Жага все контролювати зазвичай розпочинається як спосіб подолати тривогу. Коли все під контролем, чого хвилюватися? Замість долати неспокій дехто намагається тримати під контролем усе оточення.

Бажання виправити усе також може походити від комплексу супергероя. Ми дотримуємося неправильного переконання, що необхідно лише докласти чималих зусиль, і все стане нам до вподоби. Замість покласти завдання на колегу або доручити справу другій половині ми частіше намагаємося зробити все власними силами для впевненості, що «все буде як слід». Такий вибір зумовлюється нашою недовірою до потенціалу інших.

ЛОКУС КОНТРОЛЮ

Перейти на страницу:

Похожие книги

Так полон или пуст? Почему все мы – неисправимые оптимисты
Так полон или пуст? Почему все мы – неисправимые оптимисты

Как мозг порождает надежду? Каким образом он побуждает нас двигаться вперед? Отличается ли мозг оптимиста от мозга пессимиста? Все мы склонны представлять будущее, в котором нас ждут профессиональный успех, прекрасные отношения с близкими, финансовая стабильность и крепкое здоровье. Один из самых выдающихся нейробиологов современности Тали Шарот раскрывает всю суть нашего стремления переоценивать шансы позитивных событий и недооценивать риск неприятностей.«В этой книге описывается самый большой обман, на который способен человеческий мозг, – склонность к оптимизму. Вы узнаете, когда эта предрасположенность полезна, а когда вредна, и получите доказательства, что умеренно оптимистичные иллюзии могут поддерживать внутреннее благополучие человека. Особое внимание я уделю специальной структуре мозга, которая позволяет необоснованному оптимизму рождаться и влиять на наше восприятие и поведение. Чтобы понять феномен склонности к оптимизму, нам в первую очередь необходимо проследить, как и почему мозг человека создает иллюзии реальности. Нужно, чтобы наконец лопнул огромный мыльный пузырь – представление, что мы видим мир таким, какой он есть». (Тали Шарот)

Тали Шарот

Психология и психотерапия