a9iqnian

"Судячи з того, що я бачив, і це були лише короткі проблиски кривавої бійні, ні, це не так. Я все ще добре почуваюся щодо своїх двохсот еволюцій, але тепер я вже з нетерпінням чекаю наступної». Терок засміявся. "Ти хочеш перевірити, чи Маро вже вийшов? Можливо, нам ще не вистачає пари, але я сумніваюся в цьому. Ми були досить ретельними».

Ilea nodded, spreading her wings. Terok ascended next to her, and the two covered the distance to the palace in the span of a couple of minutes. Landing in the courtyard, Terok stopped for a second as he looked around.

Ілея кивнула, розправивши крила. Терок піднявся поруч з нею, і вони вдвох подолали відстань до палацу за пару хвилин. Приземлившись на подвір'ї, Терок на секунду зупинився, озирнувшись.

“How was it? Fighting the Kingsguard?”

"Як це було? Б'єшся з Королівською гвардією?»

“They had magical abilities that made them different to the normal variants. As long as you can take their blows, they’re manageable. Taking them on without getting hit though? I don’t think I could do that for a long while. One variant even had time magic.”

"Вони володіли магічними здібностями, які відрізняли їх від звичайних варіантів. Поки ви можете витримувати їхні удари, з ними можна впоратися. Але взяти їх на себе, не потрапивши під удар? Я не думаю, що зміг би це робити протягом тривалого часу. В одному варіанті навіть була магія часу».

“Time magic? Fucking necromancers. Good thing we dissuaded Hera and Seviir from diving in.”

"Магія часу? Довбані некроманти. Добре, що ми відмовили Геру та Сев'їра від занурення».

Ilea nodded. “You could have suggested the undead knights in the dark section too. They’re a little easier to deal with,” she said, thinking back to when she’d lost her head.

Ілея кивнула. — Ви могли б припустити, що лицарі нежиті також перебувають у темній частині. З ними трохи легше впоратися", - сказала вона, згадуючи час, коли втратила голову.

Easier than the Kingsguards, at least. Maybe with four people to distract and fight them, they could take one down.

Принаймні, простіше, ніж Королівська гвардія. Можливо, з чотирма людьми, які відволікатимуть і боротимуться з ними, вони зможуть знищити одного.

Ilea doubted they could handle one of the Kingsguards, however. They had improved, that much was true, but compared to the boost she’d gotten, their gains were negligible. If her level of power was needed against the Rose Knights and the Kingsguards, then they needed to keep working.

Однак Ілея сумнівалася, що вони впораються з однією з королівських гвардійців. Вони покращилися, це було правдою, але в порівнянні з тим прискоренням, яке вона отримала, їхні здобутки були незначними. Якщо її рівень сили був потрібен проти Лицарів Троянд і Королівської гвардії, то вони повинні були продовжувати працювати.

“The dark section was your territory. Neither wanted to offend you, I suppose,” Terok said and chuckled as they reached the throne room.

"Темна ділянка була вашою територією. Мабуть, ніхто з них не хотів вас образити, — сказав Терок і посміхнувся, коли вони дійшли до тронної зали.

She smirked when she saw Maro sitting casually on the big throne in his robes. His attire looked heavy, with different sections of silver steel interwoven with the dark red fabric as well as dozens of intricate designs depicting mostly roses. Steel boots as well as gauntlets accompanied it, the latter with segments for each joint of his fingers.

Вона посміхнулася, коли побачила, що Маро недбало сидить на великому троні в мантії. Його вбрання виглядало важким, з різними ділянками сріблястої сталі, переплетеними з темно-червоною тканиною, а також десятками хитромудрих візерунків, що зображують переважно троянди. Його супроводжували сталеві чоботи, а також рукавиці, останні з сегментами для кожного суглоба пальців.

His helmet didn’t show his eyes. Instead, there were two rounded silver steel pieces separated by a vertical line going through where his nose would be. The only thing distinct about the steel on the sides was the silver antlers reaching up from each side.

Його шолом не показував очей. Замість цього були дві округлі срібні сталеві частини, розділені вертикальною лінією, що проходила через те місце, де мав бути його ніс. Єдине, що відрізняло сталь з боків, це срібні роги, що тягнулися вгору з обох боків.

Coupled with the two pieces on his face, there were four protrusions going up and over the full plate helmet. All of it screamed wealth as well as countless hours invested by a capable artisan.

У поєднанні з двома частинами на його обличчі було чотири виступи, що піднімалися вгору і над повним пластинчастим шоломом. Все це кричало про багатство, а також про незліченні години, вкладені здібним ремісником.

The man clasped his hands together and floated up, not moving a muscle. Ilea was impressed by the magical wings she saw in her Sphere, none of it visible to her eyes.