Читаем Аеропорт полностью

Люди, які довго не чули про Мела Бейкерсфелда, швидко дізнаються, що він ще в сідлі.

Наполеглива робота, поновлення його попередніх галузевих інтересів, може допомогти з особистими проблемами, якщо мозок постійно буде чимсь зайнятий. Мел принаймні на це сподівався. Ця думка стала несподіваним нагадуванням, що зовсім скоро — можливо, завтра — йому доведеться зателефонувати Сінді й домовитися, коли і як він забере свій одяг та особисті речі.

Це буде невеселий процес, який, він сподівався, дівчатам, Роберті та Ліббі, бачити не доведеться. Спочатку, подумав Мел, він переїде в готель, доки не з’явиться час організувати собі окреме житло.

Але більше, ніж будь-коли, він знав, що його із Сінді рішення розлучитися було неуникне. Обоє це усвідомлювали; сьогодні вони тільки наважилися зрештою відсунути фасад, за яким більше нічого не залишилося. Ні їм, ні їхнім дітям зволікання більше нічого не дасть.

Та все одно, ще знадобиться час, аби призвичаїтися.

А Таня? Мел не був певний, що в них є спільне майбутнє. Він думав, що все це може вилитись у щось хороше, але час для зобов’язань — якщо такі будуть — ще не настав. Він тільки знав, що сьогодні, до закінчення цього довгого й складного робочого дня, йому відчайдушно потрібне товариство; і з усіх його друзів Таня має найбільше підхожих для цього рис.

До чого ще може дійти між ним і Танею, покаже час.

Мел завів автомобіль та рушив до дороги, що оточувала аеропорт по периметру та вела до терміналу. Злітно-посадкова смуга три-нуль тягнулася праворуч, вздовж його шляху.

Тепер, коли вона почала функціонувати, нею почали користуватися інші літаки, підрулюючи рівномірним потоком, незважаючи на запізнення. Повз пронісся й приземлився «Конвейр-880» компанії «ТВЕ». Позаду нього, за пів милі, виднілися посадкові вогні іншого борту, що наближався. За другим летів і третій.

Сам факт, що Мел бачив третє скупчення вогнів, дав йому зрозуміти, що нижня межа хмар піднялася. Він несподівано помітив, що сніг припинився; у кількох місцях на півдні виднілися клаптики чистого неба. З полегшенням Мел усвідомив: буря також пішла своїм шляхом.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Дар
Дар

«Дар» (1938) – последний завершенный русский роман Владимира Набокова и один из самых значительных и многоплановых романов XX века. Создававшийся дольше и труднее всех прочих его русских книг, он вобрал в себя необыкновенно богатый и разнородный материал, удержанный в гармоничном равновесии благодаря искусной композиции целого. «Дар» посвящен нескольким годам жизни молодого эмигранта Федора Годунова-Чердынцева – периоду становления его писательского дара, – но в пространстве и времени он далеко выходит за пределы Берлина 1920‑х годов, в котором разворачивается его действие.В нем наиболее полно и свободно изложены взгляды Набокова на искусство и общество, на истинное и ложное в русской культуре и общественной мысли, на причины упадка России и на то лучшее, что остается в ней неизменным.В формате PDF A4 сохранен издательский макет книги.

Владимир Владимирович Набоков

Классическая проза ХX века