Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридной війни»

Пізніше Володимир Константинов пообіцяв, що входження Криму до складу Росії буде швидким: «Процедура передбачається така: Крим голосує на референдумі, потім голосує Держдума Росії, Рада Федерації дає схвалення, президент [Путін. — Прим. ред.] підписує. Ми в Криму розраховуємо, що ці три дії займуть максимум два тижні — і до кінця цього терміну в нас повинна бути готова конституція. Ми відправимо її на затвердження до Держдуми».

Опівдні «самооборонівці» Аксьонова захопили другу за розмірами нафтоперевалочну базу України у Феодосії. Як відомо з численних журналістських розслідувань, ця база протягом 2010 — 2014 років контролювалася «сім'єю» Віктора Януковича. Фактичним її господарем був старший син екс-президента Олександр, який здійснював через неї, згідно з журналістським розслідуванням газети «Дзеркало тижня», масштабні поставки контрабандного палива. Тож інтерес Сергія Аксьонова до цього стратегічно важливого державного активу був зрозумілим. Озброєні люди, які зайшли на підприємство, заявили, що вони представляють інтереси прем'єр-міністра автономії та, замість законно призначеного управляючого бази Володимира Кузєнкова, привели нового директора Андрія Васильєва, друга Аксьонова.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель у Берліні виступила з урядовою заявою щодо ситуації в нашій державі: «У період великої невизначеності в Україні Росія продемонструвала себе не як партнер в ім'я забезпечення стабільності в сусідній країні, яка історично, культурно та економічно тісно пов'язана з нею, а скористалася її слабкістю. Право сильнішого поставлене над силою закону, а односторонні геополітичні інтереси — над пошуком взаєморозуміння й співпрацею». Меркель розкритикувала паралелі, які використав Кремль, порівнюючи Крим із Косово, і попередила Путіна, що в разі продовження ним «свого курсу» Росія зазнає непоправних збитків, натякаючи на санкції, які будуть ужиті міжнародною спільнотою проти РФ.

Свою підтримку Україні висловив Європарламент у відповідній резолюції, назвавши запланований референдум у Криму нелегітимним: «ЄП суворо засуджує акт агресії Росії при вторгненні в Крим, який є невід'єм-ною частиною України та визнається таким Російською Федерацією й міжнародним співтовариством. ЄП закликає до негайної деескалації кризи та негайного виведення усіх збройних сил, які незаконно перебувають на українській території, і закликає до повної поваги міжнародних норм і існуючих зобов'язань. Згідно з Конституцією України Автономна Республіка Крим може організовувати референдуми з місцевих питань і такі, які не визначають міжнародновизнані кордони України. ЄП підкреслює, що референдум із питання про приєднання до Російської Федерації буде, таким чином, вважатися нелегітимним і незаконним, як і будь-який інший референдум, який суперечить українській Конституції та міжнародним нормам».

Разом із проросійськими мітингами в різних містах Криму все ще відбувалися поодинокі мітинги з протилежними гаслами. Один із найчисель-ніших пройшов цього дня в Ялті, зібравши понад 200 людей. Проте все закінчилося дуже швидко, коли понад півсотні «тітушок» із прапорами Російської Федерації та гаслами «Россия! Фашизм не пройдет!» спочатку оточили маніфестантів, а потім напали на них. Багато очевидців указували, що нападники були приїжджими росіянами, серед них упізнали кількох кубанських козачків.

Ніби відповідаючи Ангелі Меркель, Владімір Путін перед початком засідання Ради безпеки РФ цинічно заявив, що Росію спеціально втягнули в «українську кризу»: «Ми не можемо обійти увагою ті події, які складаються навколо України, Криму й усього, що стосується цієї непростої проблеми, яка виникла, хочу це підкреслити, не з нашої вини. Ця криза виникла, і ми залучені так чи інакше в неї. Хочу зазначити, що це, насамперед, внутріш-ньоукраїнська криза. На жаль, ми всі розуміємо, що ми опинилися так чи інакше залученими в ці події».

Для штучного збільшення явки та забезпечення потрібного результату на референдумі була використана технологія масового завезення росіян

із Тамані — військовослужбовців і козачків, аби вони теж проголосували на нелегітимному референдумі. За декілька днів до того колони захопленої української військової техніки порожняком направлялися в бік Керченської переправи. Згодом на цих же військових автомобілях із Тамані переправлялися тисячі російських військовослужбовців. Багатьох із цих «нових кримчан» завозили до Керчі, Феодосії, Коктебеля, а 16 березня їх помічали й у Сімферополі.

Це також підтвердив у Facebook народний депутат Олександр Бригинець, повідомивши з посиланням на друзів у Керчі про велику кількість автобусів, що везли росіян із переправи до Сімферополя, а назад поверталися порожніми.

Командувач ВМС України Сергій Гайдук у спеціальній заяві закликав російських колег, що перебувають у Криму, представників органів влади на місцях і співробітників правоохоронних органів до збереження витримки та прояву мудрості в цей складний для країни період.