Читаем Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридной війни» полностью

Лідери західних країн нарешті почали усвідомлювати, що мирного розв'язання Кримської кризи вже не буде. З відповідною песимістичною заявою виступив міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр: «Перед референдумом у Криму, який має відбутися 16 березня, надії на дипломатичне розв'язання українсько-російської кризи майже не лишилося».

Між тим європейська преса почала оприлюднювати перші попередні санкційні списки Європейського Союзу, у яких фігурували більшість оточення російського президента Владіміра Путіна. Так, видання  EUobserver опублікувало такий імовірний список, до якого увійшли Алєксандр Бортніков (глава ФСБ РФ), Сєргєй Шойгу (міністр оборони), Ніколай Патрушев (секретар Радбезу), Алєксандр Вітко (командувач ЧФ), Владіслав Сурков, Сєргєй Глазьєв. Згодом саме їхні прізвища з'являться у санкційних списках ЄС, США, Канади, Японії та інших країн.

Філарет під час прес-конференції заявив: якщо Крим «відділиться», окупаційна влада заборонить діяльність УПЦ КП на півострові, а УПЦ МП буде підпорядкована напряму Москві. На жаль, передбачення Святійшого Патріарха справдилося на 100%.

Перебої охопили всі поштові сервіси в Криму. Після «Нової пошти» також фактично припинили поставки в обидва боки «Автолюкс» і «Де-лівері».

Прагнучи захистити окупований півострів, Росія доставила в Крим «Убивцю авіаносців». За даними джерела «Известий в Украине», «на територію АРК прибули 64 «КамАЗи» без номерних знаків, навантажених морськими контейнерами. Найімовірніше ці контейнери — не що інше, як потужний російський контейнерний ракетний комплекс «КЛАБ-к», здатний вражати й наземні об'єкти, і військові кораблі будь-якого класу на відстані до 300 кілометрів. У військових колах ці установки називають «убивцями авіаносців».

Західна преса давала ґрунтовні аналітичні висновки щодо нелегітим-ності проведення кримського референдуму. Коментарі давали авторитетні міжнародні юристи, щоправда їхні, навіть найнеупередженіші аналізи вже не могли нічого змінити.

ТСН подав аналіз французької Liberation правових підстав для кримського референдуму: «Крим не має права відділятися, бо він не Косово й не Шотландія». Liberation цитує професора міжнародного права Жан-Марка Тувенена: «Право на самовизначення було визнане в умовах колонізації. У разі Криму слід радше говорити про приєднання до іншої країни. Тому про право на самовизначення тут не йдеться. А Хартія ООН, створена державами для держав, не заохочує сецесію»588.

На противагу «Листу 511» своє звернення опублікувала ініціативна група з проведення Конгресу інтелігенції «Проти війни, проти самоізоляції Росії, проти реставрації тоталітаризму», яке підписали відомі російські музиканти, критики, письменники, актори Лія Ахеджакова, Міхаіл Єфрємов, Андрєй Макарєвіч, Андрєй Піонтковскій, Артємій Троіцкій, Віктор Шендеровіч та інші.

Розшарування серед російської опозиції було найбільш яскравим саме на тлі кримських подій. Один із так званих світочів демократичної журналістики й головний редактор радіостанції «Эхо Москвы» Алєксєй Вєнєдіктов шокував ліберальну російську громадськість і багатьох в Україні заявою: «Я вважаю, що там [у Криму. — Прим. ред.] діють російські сили, але в мене немає доказів. Президент вирішив, що його історична роль полягає в збиранні «руського міра», російських земель. І він вирішив, що зараз сусідня держава як держапарат слабка, і в цей момент прийшов час вимагати те, що він уважає своїм. А те, що він уважає Крим російським, — це очевидно. Існує загальне розуміння в Росії, що Крим — історично російський, він абсолютно випадково дістався Україні. Проведіть опитування, і понад 80% населення, а може й більше, підтвердять це. Державна російська еліта теж так вважає. Інша справа, чи прийшов час повернути його і в який спосіб? Я вважаю, і кажу своїм друзям — якщо ви вважаєте, що Крим російський, чому ми його крадемо? Давайте його заберемо: нехай будуть механізовані бригади під російськими прапорами, а не якісь увічливі мовчазні люди зі споротими шевронами»589.

Одне з найпопулярніших російських мережевих видань Лента.Ру вийшло з розслідуванням, у якому доводилося, що сфальсифіковано навіть саме голосування в Раді Федерації РФ, яким схвалено введення військ у Крим. У розпорядженні видання Лента.Ру є скріншоти, зроблені протягом п'яти хвилин під час реєстрації членів Ради Федерації. З них чітко зрозуміло, що насправді не було кворуму під час ухвалення цього рішення. Тобто росіяни, поспішаючи, навіть не спромоглися це рішення ухвалити легітимно.

На самому початку засідання Валентина Матвієнко просить сенаторів («усіх, хто зміг приїхати») «уважно» зареєструватися. Сенатори реєструються невдало. Електронне табло показує, що кворуму немає: треба, щоби зареєструвалися не менше 84 сенаторів, але в залі присутні лише 78 (на запису — 0:01:20).

Перейти на страницу:

Похожие книги

Афганская война. Боевые операции
Афганская война. Боевые операции

В последних числах декабря 1979 г. ограниченный контингент Вооруженных Сил СССР вступил на территорию Афганистана «…в целях оказания интернациональной помощи дружественному афганскому народу, а также создания благоприятных условий для воспрещения возможных афганских акций со стороны сопредельных государств». Эта преследовавшая довольно смутные цели и спланированная на непродолжительное время военная акция на практике для советского народа вылилась в кровопролитную войну, которая продолжалась девять лет один месяц и восемнадцать дней, забрала жизни и здоровье около 55 тыс. советских людей, но так и не принесла благословившим ее правителям желанной победы.

Валентин Александрович Рунов

Военная документалистика и аналитика / История / Военная документалистика / Образование и наука / Документальное
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах

Данная книга известного историка Е. Ю. Спицына, посвященная 20-летней брежневской эпохе, стала долгожданным продолжением двух его прежних работ — «Осень патриарха» и «Хрущевская слякоть». Хорошо известно, что во всей историографии, да и в широком общественном сознании, закрепилось несколько названий этой эпохи, в том числе предельно лживый штамп «брежневский застой», рожденный архитекторами и прорабами горбачевской перестройки. Разоблачению этого и многих других штампов, баек и мифов, связанных как с фигурой самого Л. И. Брежнева, так и со многими явлениями и событиями того времени, и посвящена данная книга. Перед вами плод многолетних трудов автора, где на основе анализа огромного фактического материала, почерпнутого из самых разных архивов, многочисленных мемуаров и научной литературы, он представил свой строго научный взгляд на эту славную страницу нашей советской истории, которая у многих соотечественников до сих пор ассоциируется с лучшими годами их жизни.

Евгений Юрьевич Спицын

История / Образование и наука