Читаем Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридной війни» полностью

Після зустрічі з Обамою Яценюк цілком сподівався, що США зроблять усе для збереження цілісності України: «Ми отримали дуже чітку заяву, що ЄС і США зроблять все можливе, щоби підтримати український народ і зберегти Україну. Ми закликаємо Росію дотримуватися міжнародних зобов'язань і відвести свою армію до казарм та почати діалог — без автоматів, танків і армії, а з дипломатією та політичними механізмами. Від імені уряду України хочу заявити, що ми повністю готові та відкриті до переговорів із Російською Федерацією»590.

Продовжувався терор проти проукраїнських активістів. Цього дня безслідно зникла четверта людина з тих, які активно намагався виступати проти незаконної анексії Криму, — активіст кримського Євромайдану Михайло Вдовченко. Зв'язку з ним не було вже два дні. «Крим-ЯОЯ» повідомив: «Зв'язок з 28-річним Вдовченком обірвався 11 березня після 15:00, коли він повертався з мітингу проти відокремлення Криму, який проходив у центрі Сімферополя. В останній розмові (близько 15-ї години) сказав, що йде додому через центр. Додому не повернувся. Більше ніхто з друзів і родичів його не бачив, телефон відключений».

Незадовго до свого зникнення Михайло написав у Facebook: «Я корінний кримчанин і патріот України, перебуваю зараз у Сімферополі. Я заявляю: на жаль, у Криму сьогодні страшно бути українцем, страшно проявляти свою громадянську позицію. Я ношу на грудях стрічки кольорів прапора моєї країни — України: жовтий і синій. До мене підходять перехожі й кажуть, щоб я зняв, бо це небезпечно. Я не хочу боятися бути українцем в Україні».

Пізніше стало відомо, що Михайла захопили «самооборонівці» та доправили до захопленого приміщення Сімферопольського військкомату. Два дні він провів у підвалі, де його допитували представники російських спецслужб, піддаючи моральному й психологічному тиску, фізичному катуванню. Згодом, не домігшись від нього нічого, викрадачі випустили Вдовченка на волю.

13 березня запам'яталося хвилею рейдерських захоплень великих підприємств — перших ластівок економічних злочинів кримських сепаратистів. Отримавши практично безконтрольну владу над Кримом, російські війська й сепаратисти зайнялися нестримним мародерством, яке триватиме на півострові протягом 2014 — 2015 років. На масовану кремлівську пропаганду українські патріоти в Криму відповіли своїми партизанськими діями — поширюючи листівки, проводячи акції протесту. Крим стікав кров'ю, проте не здавався.

14 березня. РУБЛЬ І ОСТАННІ СПРОБИ ЗАХОДУ ВЛАДНАТИ «КРИМСЬКИЙ КОНФЛІКТ»

У ніч на 14 березня Владислав Селезньов повідомив, що українські військові підняли прапор України в захопленій сепаратистами частині в Бахчисараї: «Відбувся ритуал підйому Прапора України. На вимоги російських солдатів прибрати флагшток українські офіцери відповіли відмовою. Зараз для недопущення провокацій із боку третіх осіб Прапор України охороняється українськими військовослужбовцями, також виставлено пост від військовослужбовців РФ, які перебувають на території автобату»591.

Пізніше цю інформацію доповнив начальник штабу бахчисарайської частини підполковник Сергій Гундер: «Кримська аксьоновська «самооборона» займається мародерством і при цьому погрожує нам зброєю. Виправдовуються тим, що це розпорядження особисто уряду Республіки Крим. Ми акції мародерства намагаємося припиняти. Але військове майно просто крадуть. Вони вже шляхом мародерства вивезли 11 одиниць військової техніки, певне майно, у тому числі обладнання зв'язку, майно продовольчої служби, паливо, н/з, поточне забезпечення».

О 1:45 Дмитро Тимчук повідомив, що російські військові везуть на північ від Керчі до Джанкоя системи залпового вогню «Ураган» і гармати великого калібру: «В ешелоні — 12 пускових установок і 10 транспортно-за-ряджальних машин. Раніше ми виявляли наявність у складі угрупування окупаційних російських військ лише РСЗВ «Град». РСЗВ 9К57 «Ураган» — це серйозно. Одного залпу вистачить, щоби стерти з лиця землі половину такого міста, як Сімферополь». У той же час, за словами Владислава Се-лезньова, російські війська продовжили переміщення по Криму: «Джерела із Джанкоя повідомили, що колона військової техніки чисельністю до 100 одиниць техніки (у її складі вантажівки та БТРи) висунулася старою дорогою в сторону Перекопа. За повідомленнями очевидців з Феодосії, у цей час посилена блокада 1-го окремого феодосійського батальйону морської піхоти. До блокади залучені 18 БТРів, 6 вантажівок, 1 командно-штабна машина і до 100 солдатів РФ»592.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Афганская война. Боевые операции
Афганская война. Боевые операции

В последних числах декабря 1979 г. ограниченный контингент Вооруженных Сил СССР вступил на территорию Афганистана «…в целях оказания интернациональной помощи дружественному афганскому народу, а также создания благоприятных условий для воспрещения возможных афганских акций со стороны сопредельных государств». Эта преследовавшая довольно смутные цели и спланированная на непродолжительное время военная акция на практике для советского народа вылилась в кровопролитную войну, которая продолжалась девять лет один месяц и восемнадцать дней, забрала жизни и здоровье около 55 тыс. советских людей, но так и не принесла благословившим ее правителям желанной победы.

Валентин Александрович Рунов

Военная документалистика и аналитика / История / Военная документалистика / Образование и наука / Документальное
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах

Данная книга известного историка Е. Ю. Спицына, посвященная 20-летней брежневской эпохе, стала долгожданным продолжением двух его прежних работ — «Осень патриарха» и «Хрущевская слякоть». Хорошо известно, что во всей историографии, да и в широком общественном сознании, закрепилось несколько названий этой эпохи, в том числе предельно лживый штамп «брежневский застой», рожденный архитекторами и прорабами горбачевской перестройки. Разоблачению этого и многих других штампов, баек и мифов, связанных как с фигурой самого Л. И. Брежнева, так и со многими явлениями и событиями того времени, и посвящена данная книга. Перед вами плод многолетних трудов автора, где на основе анализа огромного фактического материала, почерпнутого из самых разных архивов, многочисленных мемуаров и научной литературы, он представил свой строго научный взгляд на эту славную страницу нашей советской истории, которая у многих соотечественников до сих пор ассоциируется с лучшими годами их жизни.

Евгений Юрьевич Спицын

История / Образование и наука