Читаем Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридной війни» полностью

Ознакою того, що українське військове командування повністю пустило ситуацію на самоплив, стали повідомлення від командирів одразу кількох українських частин, що заявили: вони не заважають українським військовим брати участь у незаконному референдумі. Зокрема, про це заявив заступник командира Керченського батальйону морської піхоти Олексій Нікіфоров: «Якщо є бажання, даємо можливість [українським військовим. -Прим. ред.] проголосувати. Даємо три години, але загалом ідуть не голосувати, а додому — поїсти, помитися, поспілкуватися з дружинами»641.

Міліція Криму в день референдуму провела антитерористичні навчання, заявила прес-служба: «Кримські міліціонери спільно з представниками інших правоохоронних структур півострова проводять тактико-спеціальні навчання за програмою «Антитерор». Мета таких заходів — перевірка готовності та скоординованості дій учасників програми до протидії можливим порушенням громадського порядку»642.

Крім Криму, вогнищами напруження цього дня стали також східні українські регіони, найбільш масові заворушення відбулися в Донецьку й Харкові. Як козачків до Криму, так до цих міст завозили російських «тітушок» і криміналітет із Воронезької та Ростовської областей. Нападу піддавалися й державні установи, і будинки, де розташовані проукраїнські організації. У Харкові захопили та підпалили будівлю «Просвіти», у Донецьку взяли штурмом будівлю СБУ.

Тим часом з'явилася нова реакція кримської влади на вчорашнє рішення ВР України розпустити парламент автономії. Депутати ВРК виступили

із заявою: «Їхні імена [депутатів ВРУ. — Прим. ред.] тепер сумно відомі на півострові, а самі вони стануть персонами нон грата для всіх кримчан. Своїм рішенням народні депутати поставили жирну крапку в стосунках Криму й материкової України»643.

«Сегодня» повідомило: «Згідно з даними департаменту інформації УГКЦ, у Севастополі вдруге зник священик УГКЦ Микола Квич. Крім того, невідоме місцезнаходження священиків Богдана Костецького, який опікується прихожанами в Євпаторії, та Ігоря Гавриліва (прихід в Ялті)»644.

О 18:20 Владислав Селезньов дописав: «Із Севастополя повідомляють, що сьогодні в другій половині дня силами «самооборони» Криму заблоковано Військово-медичний клінічний центр Кримського регіону. Блокпости встановлені біля всіх трьох виїздів із медцентру, з території не випускають автомобілі. Наразі основний контингент пацієнтів, що проходять лікування в госпіталі, це військові пенсіонери»645.

Російський телеканал «Дождь», посилаючись на маловідомий Кримський республіканський інститут політичних і соціологічних досліджень, повідомив дані екзіт-полу: «93% висловилися за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації. 7% висловилися за відновлення Конституції Республіки Крим 1992 року й статусу Криму як частини України»646.

Ще до закінчення референдуму Рамзан Кадиров уже кинувся вітати кримчан із «приєднанням», що прозвучало як знущання: мовляв, із Криму зроблять курорт, настільки ж відомий, як удалося зробити з Чечні647.

Очільник Комітету виборців України Олександр Черненко розповів «5 каналу», як сепаратисти створювали рекордні явки: «Практично на всіх дільницях ми бачили, крім основних списків виборців, так звані додаткові списки, куди включали нібито тих, кого нема в основних. На деяких дільницях у такі додаткові списки повключали по 200 людей. Туди або прописали тих, хто не проживає на дільниці, або людина обходила різні дільниці й там включалася у списки. Власне, це призвело до того, що явка така аномально висока»648.

Про підготовку фальсифікацій написав «Крим-ЯОЯ»: «Рахувати голоси на «референдумі» будуть без зайвих очей. «ЦВК» Криму заборонив журналістам бути присутніми під час процесу розкриття урн і підрахунку голосів»649.

Своєю чергою, користувач Facebook Емір Шевкієв зазначив: «Ми в 1-й гімназії [у Сімферополі. — Прим. ред.] на Карла Маркса. Спочатку не хотіли пускати, але потім навалила купа журналістів, і тепер всі тут, стоїмо на відстані п'яти метрів. Але коли дзвонив у прес-центр, говорили, що журналістам на самому підрахунку голосів не можна бути присутніми».

Уже за дві години після закриття виборчих дільниць кримські виборчі комісії заявили, що встигли порахувати близько половини з усіх бюлетенів, і згідно з їхніми «підрахунками» зафіксована тотальна підтримка виходу Криму з території України та приєднання до Російської Федерації.

Відповідну заяву зробив Михайло Малишев: «У Комісії з проведення референдуму нарахували 95,5%, які проголосували за приєднання Криму до Росії, за результатами обробки більше 50% бюлетенів. За возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації — 95,5%. За збереження автономного статусу Криму у складі України на референдумі висловилися 3,5% виборців. Ще 1% бюлетенів визнано недійсними»650.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Афганская война. Боевые операции
Афганская война. Боевые операции

В последних числах декабря 1979 г. ограниченный контингент Вооруженных Сил СССР вступил на территорию Афганистана «…в целях оказания интернациональной помощи дружественному афганскому народу, а также создания благоприятных условий для воспрещения возможных афганских акций со стороны сопредельных государств». Эта преследовавшая довольно смутные цели и спланированная на непродолжительное время военная акция на практике для советского народа вылилась в кровопролитную войну, которая продолжалась девять лет один месяц и восемнадцать дней, забрала жизни и здоровье около 55 тыс. советских людей, но так и не принесла благословившим ее правителям желанной победы.

Валентин Александрович Рунов

Военная документалистика и аналитика / История / Военная документалистика / Образование и наука / Документальное
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах

Данная книга известного историка Е. Ю. Спицына, посвященная 20-летней брежневской эпохе, стала долгожданным продолжением двух его прежних работ — «Осень патриарха» и «Хрущевская слякоть». Хорошо известно, что во всей историографии, да и в широком общественном сознании, закрепилось несколько названий этой эпохи, в том числе предельно лживый штамп «брежневский застой», рожденный архитекторами и прорабами горбачевской перестройки. Разоблачению этого и многих других штампов, баек и мифов, связанных как с фигурой самого Л. И. Брежнева, так и со многими явлениями и событиями того времени, и посвящена данная книга. Перед вами плод многолетних трудов автора, где на основе анализа огромного фактического материала, почерпнутого из самых разных архивов, многочисленных мемуаров и научной литературы, он представил свой строго научный взгляд на эту славную страницу нашей советской истории, которая у многих соотечественников до сих пор ассоциируется с лучшими годами их жизни.

Евгений Юрьевич Спицын

История / Образование и наука