Читаем Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридной війни» полностью

Осман Пашаєв розповідає: «Першою точкою розуміння того, що сталося непоправне, був референдум. До цього ще було відчуття, що можна відіграти назад. Але українські військові частини у квітні покинули Крим, СБУ та міліція в повному складі перейшли на бік Росії, тоді стало зрозуміло, що це -все. Було продовження — за інерцією, спроба висвітлювати, показувати, що відбувається. Але було зрозуміло, що ця ситуація — надовго. У мене була надія, що в Криму все-таки будуть міжнародні спостерігачі, вони відслідковуватимуть й даватимуть оцінку тому, що відбувається. Але залякали всіх, у тому числі представників ОБСЄ».

День «загальнокримського референдуму» показав, що в умовах тотального контролю за інформаційним простором, недопущення іноземних спостерігачів і залякування місцевого населення, неважливо, як голосують, — важливо, як рахують. У чомусь Владімір Путін навіть перевершив «демократа» Йосипа Сталіна. Такі «бездоганні» вибори з фантастичним рівнем підтримки показали, як низько російський президент оцінює здатність лідерів західних країн покарати його за окупацію українського Криму. До офіційної анексії лишалося два дні.

17 березня. 123% СЕВАСТОПОЛЬЦІВ «ЗА» ТА САНКЦІЙНИЙ СПИСОК ОБАМИ

У ніч на 17 березня о 2:35 за московським часом «РИА Новости» повідомило: «Майже 96% виборців, що взяли участь у референдумі про статус Криму, проголосували за входження автономії до складу Росії, за даними з 3/4 ділянок, повідомив голова комісії з проведення референдуму Михайло Малишев»659.

Об 11:19 за московським часом «Интерфакс» повідомив із посиланням на Малишева, що вже опрацьовано 100% бюлетенів (дані Севастополя наводились окремо), і за так зване приєднання Криму до РФ буцімто проголосували 96,77% виборців.

На понеділковій прес-конференції Михайло Малишев озвучив остаточні результати «загальнокримського референдуму»: «Кількість голосів, поданих учасниками референдуму на підтримку возз'єднання з Росією, склала 1 млн 233 тис. 002, що складає 96,77%. <...> Усього в кримському референдумі взяли участь 1 млн 274 тис. 096 осіб (83,1% від загального числа виборців), із них за статус Криму як частини України проголосували 31 тис. 997 осіб — це 2,51%. Число бюлетенів, визнаних недійсними, — 9 тис. 097, що становить 0,72%. У Севастополі за входження до складу РФ висловилися понад 262,101 тис. виборців»660.

За повідомленням УНІАН, депутати Севастопольської міськради сьогодні на позачерговій сесії одностайно (62 депутати) прийняли рішення

«Про статус міста-героя Севастополя» та звернулися до Російської Федерації з проханням про прийняття до складу Росії в якості суб'єкта РФ зі статусом міста федерального значення. Цікаво, що в Севастополі проголосували за приєднання до Росії 123% населення!

Традиційно Крим належав до регіонів із найменшою явкою під час попередніх виборчих кампаній, що, зокрема, пояснюється патерналіст-ськими настроями більшості кримчан. Згідно з даними ЦВК, у другому турі президентських виборів у лютому 2010 року взяли участь близько 65% кримчан і мешканців Севастополя. Під час парламентських виборів 2012 року — ще менше. Тож зрозуміло, що за присутності іноземних військ, а тим паче бойкоту референдуму значною частиною проукраїн-ських кримчан реальна явка мусила бути набагато нижчою від звичних 65%. Навряд чи тут вистачило б заїжджих громадян Росії — небачена явка, без сумніву, наганялася прямими приписками. Все одно фантастична явка 123% є абсолютно неприродною.

Ліза Богуцька вважає, що зіграли свою роль і російські серіали, де показувалося красиве й багате російське життя: «При цьому «Левіафана» не показували. Та й росіяни до Криму приїжджали, смітили грошима. Картинка така складалася, що в Росії все дуже добре. І основна маса зреагувала на це. Була ще ядерна група — тих, хто ні в чому не розбирається, але примкнув до більшості».

Перейти на страницу:

Похожие книги

Афганская война. Боевые операции
Афганская война. Боевые операции

В последних числах декабря 1979 г. ограниченный контингент Вооруженных Сил СССР вступил на территорию Афганистана «…в целях оказания интернациональной помощи дружественному афганскому народу, а также создания благоприятных условий для воспрещения возможных афганских акций со стороны сопредельных государств». Эта преследовавшая довольно смутные цели и спланированная на непродолжительное время военная акция на практике для советского народа вылилась в кровопролитную войну, которая продолжалась девять лет один месяц и восемнадцать дней, забрала жизни и здоровье около 55 тыс. советских людей, но так и не принесла благословившим ее правителям желанной победы.

Валентин Александрович Рунов

Военная документалистика и аналитика / История / Военная документалистика / Образование и наука / Документальное
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах

Данная книга известного историка Е. Ю. Спицына, посвященная 20-летней брежневской эпохе, стала долгожданным продолжением двух его прежних работ — «Осень патриарха» и «Хрущевская слякоть». Хорошо известно, что во всей историографии, да и в широком общественном сознании, закрепилось несколько названий этой эпохи, в том числе предельно лживый штамп «брежневский застой», рожденный архитекторами и прорабами горбачевской перестройки. Разоблачению этого и многих других штампов, баек и мифов, связанных как с фигурой самого Л. И. Брежнева, так и со многими явлениями и событиями того времени, и посвящена данная книга. Перед вами плод многолетних трудов автора, где на основе анализа огромного фактического материала, почерпнутого из самых разных архивов, многочисленных мемуаров и научной литературы, он представил свой строго научный взгляд на эту славную страницу нашей советской истории, которая у многих соотечественников до сих пор ассоциируется с лучшими годами их жизни.

Евгений Юрьевич Спицын

История / Образование и наука